ЗНО

1.Тести ЗНО

2.ЗНО. Наголос

3.Морфологічна помилка
4.Тести. Складносурядне речення
5.Тести. Складнопідрядне речення
6.Тести. Синтаксис. Пунктуація
7. Тести.Безсполучникове речення. Синтаксис
8. Тести. Готуємось до ЗНО

9. Література. Тест 1

Теми власного висловлення

1. Прочитайте наведений текст.

Багато хто розуміє особистісну свободу як абсолютну відсутність обмежень у будь-чому. Інші ж переконані, що свобода в суспільстві завжди обмежена, унормована.

Викладіть Ваш погляд на проблему: Чи може людина відчувати себе вільною попри умовності суспільного життя?

2. Прочитайте наведений текст.

На формування особистості впливає багато чинників. Дехто впевнений, що особистість формують передусім походження й родинне виховання, сильний вплив чинять на неї також освіта т а суспільство. Інші ж твердять, що визначальними в становленні особистості є зусилля самої людини, її здатність до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою.

Які чинники мають переважати у вихованні особистості?

3. «У житті людина може досягати різних висот. Багато хто прагне владарювати, керувати, бути значною й помітною фігурою. А дехто вважає, що й маленька людина може приносити велику користь».
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

4. Людина — дитя свого часу. Багато хто переконаний, що норми людської моралі змінюються залежно від епохи. Інші ж твердять, що справжні моральні цінності не підвладні часові

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

5. Понад століття тому Іван Франко писав:

«Книги – морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить».

Багато хто переконаний, що книги відіграють важливу роль у формуванні особистості, її духовному становленні. Інші ж твердять, що сьогодні можна  легко обійтися взагалі без книжок.

Чи збереглося значення книги в нашому інформаційному суспільстві?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

6. Прислів’я мовить: «Моя хата скраю – нічого не знаю».
Дехто вважає, що можна жити, не переймаючись чужими клопотами, суспільними проблемами, а віддавши себе служінню сім’ї, дбаючи про благополуччя  своїх близьких і рідних. Багато ж хто переконаний, що повноцінним є життя з  турботою про інших.
Як має ставитися до цього людина, прагнучи до щасливого життя?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

7. Прочитайте наведений текст:
Добро завжди має перемагати – це ми знаємо з дитинства. Але ж відомо, що будь-яка перемога пов’язана з певним насильством. Як добро має перемагати в нашому недоброму світі?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему

 8. Прочитайте наведений текст:
Людина щосекунди змінює свою планету, утверджується на ній. Прагнучи підкорити природу, ми не маємо часу замислитися про доцільність володарювання над нею.
Чи потрібно людині шукати відповідь на питання про доцільність підкорення природи й володарювання над нею?

9 .Прочитайте наведений текст.

У різних ситуаціях ми поводимося по-різному: часом розважливо обмірковуємо свої кроки, а часом — даємо волю емоціям, не зважаючи на можливі наслідки.

Викладіть Ваш погляд на проблему: До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця?

10.   Увічливість, вихованість, шляхетність прикрашають будь-яку людину. Але ввічливість може бути сухою, вихованість - поверховою, шляхетність - показною.

Як же відрізнити справжні чесноти від удаваних?

11.Прочитайте наведений текст

 Сучасне покоління виростає під впливом усіх досягнень технічного прогресу (телевізор, комп’ютер, Інтернет ), воно огорнуте повною байдужістю до всього справжнього, щирого і вартого уваги. Усе реальне ми підмінюємо віртуальним, чимось неіснуючим. Дехто стверджує, що немає нічого страшнішого за байдужість. 

       Як впливає байдужість на людину?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

Українська література в картинках

Теорія Літератури                                               

  Літературні роди (епос, лірика, драма) та їх  жанри

Епос – (від гр. «слово, розповідь»)    Основні особливості епосу:

* розповідь про події як такі, що вже відбулися;

* зображення людини через її вчинки, поведінку, особливості мови тощо;

* описи різних видів;

* рівний («епічний») тон викладу;

* менш інтенсивне, ніж у ліриці використання образотворчих засобів;

* прозова форма (крім байки).

Жанри

Оповідання та повість.

І в оповіданні, і у повісті змальовуються події та образи людей; основний спосіб викладу – розповідь; матеріал викладається у прозовій формі. Відрізняються одне від одного обсягом матеріалу та ступенем докладності зображення.

Роман – розповідь про важливі і складні суспільні процеси, багатогранно і у розвитку  зображена значна кількість персонажів.

Роман-епопея – розповідь про події всенародного значення, створення сильних характерів, зображення життя не одного, а кількох поколінь, масштабність.

Нарис – художньо-публіцистичний жанр на актуальну тему сучасності, в якому розповідається про справжні події (часто на документальній основі).

Новела – розповідь про незвичайну подію зі стрімким розвитком сюжету, із різкими зламами.

Лірика – зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів.

Основні особливості лірики:

вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами;

елементи розповіді, описи;

висока образність і емоційність;

інтенсивне використання образотворчих засобів;

стислість викладу;

віршова форма;

малий обсяг.

Ліричний герой – один із засобів вираження ліричного. Це умовна дійова особа, яка виражає настрої та думки, втілені в художньому творі. Часто це – сам поет.

Ода (гр. “пісня”) – урочистий твір уславлення, писаний на честь якоїсь видатної особи чи події, виражаються почуття поваги, захоплення.

Гімн (гр. “урочиста пісня”) – урочиста пісня, що стала символом державної єдності. Для гімна характерний піднесений або гнівний тон, що передає глибоку схвильованість.

Послання – це ніби відкритий лист, адресований одній особі чи групі людей, однак призначений для широкого кола читачів, бо в такому листі автор розглядає якісь важливі питання моралі або суспільного життя (І.Вишенський).

Елегія – (гр. “скарга”) – ліричний вірш, пройнятий сумним настроєм.

Епіграма (гр. “напис”) – невеличкий вірш, який висміює яку-небудь особу.

Романс (іт. “романський”) – це невеличкий ліричний вірш любовного змісту, призначений для вокального виконання.

Тематичний поділ ліричних творів:

філософська (роздуми про сенс людського життя);

громадянська (суспільно-політична) (розуміння поетом сучасного йому життя і ставлення до нього);

пейзажна (ставлення до природи, описи природи допомагають у розкритті думок і почуттів, психологічного стану героя);

інтимна (любовна) (почуття і переживання, пов^,язані з особистим життям людини).

Ліро-епічні жанри

Особливості :

сполучає елементи
епосу:

- сюжетність;

- характеристика дійових осіб;

- розповідь;

- описи.

лірики:

- відтворення почуттів і роздумів героя;

- ліричний герой;

- віршова форма;

Поема – віршована повість або оповідання з напруженим динамічним розвитком подій, характери розкриваються досить повно, широта охоплення життєвих явищ – від однієї до великої кількості подій. В європейських літературах Х  ІІ – Х  ІІІ ст., у тому числі й російській, поема була епічною. Сентименталісти внесли в неї елементи лірики (ввели ліричні відступи, поглибили відтворення внутрішнього світу героїв тощо), внаслідок чого поема набрала ліро-епічного характеру. Наявність ліричного героя – визначальна ознака ліро-епосу.

Різновиди поеми:

бурлескно-травестійна (І.Котляревський “Енеїда”) – зміст твору серйозного, нерідко героїчного характеру, викладається у жартівливій формі, вульгарно, грубо;

героїко-романтична (Т.Шевченко “Гайдамаки”) – розв^,язується соціальний конфлікт; відтворюються важливі події історії або сучасного життя; тон викладу піднесений;

соціально-побутова (Т.Шевченко “Катерина”)

сатирична (Т.Шевченко “Сон”).

Балада – зображення героїчної або фантастичної (переважно – трагічної) події з життя головного героя; висока ліричність; нетривалий час дії; небагато дійових осіб (2 –3); наявність героїчних або фантастичних персонажів; стислість розповіді; віршова форма; обсяг переважно малий. Балада виникла в італійському фольклорі, як пісенька до танцю (з іт. “танцювати”); у літературу введена романтиками.

Драма – зображення людини в дії, у конфлікті, у розмові.

Особливості драматичних творів:

зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання4

рушій дії – гострий конфлікт;

відтворення подій як живого процесу, що протікає в даний момент4

діалогічний виклад художнього матеріалу4

поділ тексту на дії, картини, яви;

наявність ремарок;

призначення твору для вистави на сцені;

прозова форма (зрідка – віршова).

Драма як жанр.

Особливості:

-         художнє відтворення подій повсякденного, громадського чи побутового життя (переважно сучасного письменникові);

-         зображення людського горя й страждань без трагедійного загострення;

-         викриття й засудження негативних соціальних і побутових явищ та недоліків у характері персонажів без комедійного загострення;

-         закінчення твору благополучне або нещасливе для головного героя;

-         діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

-         прозова форма (рідше – віршова);

-         обсяг середній.

В античній та середньовічній літературах драми як жанру не було: життя пенівних класів зображувалося переважно у трагедіях, життя народу – у комедіях.

Комедія – драматичний твір, в якому висміюються якісь недоліки громадського чи побутового життя або негативні риси людського характеру. Утворах усіх родів комічними бувають ситуації, події, характери; у драмі, крім того, ще й конфлікт. Сатиричному викриттю піддіаться порочні риси характеру дійових осіб, які проявляються головним чином через дію та висловлювання, що властиве драматичниму твору. Позитивні герої комедії, як правило, зображуються у поважному, серйозному плані. Негативні персонажі завжди наділені окремими смішними (сатиричними чи гумористичними) рисами.

Особливості комедії:

-         викриття та висміювання недоліків та пороків суспільного й побутового життя, а також негативних рис вдачі персонажів;

-         зображення подій та характерів у комедійному (сатиричному або гумористичному) плані;

-         відтворення суперечностей між старим, відмираючим і новим, прогресивним, що утверджується в житті;

-         наявність комічного героя;

-         діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

-         прозова форма (рідше – віршова), обсяг середній.

Драма-феєрія (фр. “фея, чарівниця”) – п^,єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами (Леся Українка “Лісова пісня”)

Історична драма – відтворення важливих для народу історичних подій.

Головними героями завжди виступають видатні історичні  особи. Сюжет будується на документальних фактах, художній вимисел допомагає “оживити” картини минулого життя. Письменник має право робити деякі відступи, перестановки подій, але це не повинно викривляти історичної правди.

Трагедія.

Особливості трагедії:

зображення глибоких трагічних суперечностей суспільного або побутового життя;

побудова сюжету на гострому зіткненні протилежних соціальних устроїв, суспільних тенденцій, політичних поглядів або моральних переконань;

динамічне розгортання подій, що викликає напруження всіх духовних сил конфліктуючих сторін;

наявність трагедійного героя – людини великих пристрастей, сильної волі, високих поривань, героїчного складу характеру;

трагічне завершення дії, сповнене високої патетики;

діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

прозова форма (рідше – віршова);

обсяг середній.

Система віршування.

Стопою в силобо – тонічній системі віршування називають сполучення наголошених з певною кількістю ненаголошених складів, яке повторюється у рядку.

Основні двоскладові стопи:  

1. ямб [ U __ ]

2.хорей [ __ U ]

Трискладові стопи:          

 3.дактиль[__ UU]

4.амфібрахій [U __ U]

5.анапест [UU __ ]

І. П.Тичина:

Я/єсть/ на/род/, я/ко/го прав/ди си/ла

Ніким звойована ще не була.

U __ /U __/ U__ /U __ /U __/ U

(п^,ятистопний ямб)

ІІ. І.Франко:

Дух/, що/ ті/ло/ рве/ до/бо/ю,

Рве за поступ, щастя й волю

/ __ U/ __ U /__ U/ __ U/

(хорей)

ІІІ.  П.Грабовський:

Ру/чень/ки/ терп/нуть/, зли/па/ють/ся/ ві/чень/ки,

Бо/же/, чи/ дов/го/ тяг/ти?

/ __ UU/ __ UU/ __ UU/ __UU/

/ __ UU/ __ UU/ __

(дактиль)

ІV . П.Грабовський:

Не/ раз/ ми/ хо/ди/ли/ в до/ро/гу/,

Не/ раз/ ми/ вер/та/ли/ до/ ха/ти

/ U __U/ U __ U/ U __ U/

/ U __U/ U __ U/ U __ U/

(амфібрахій)

V. І.Франко:

Об/ри/ва/ють/ся/ звіль/на/ всі/ пу/та/,

Що/ зв^,я/за/ли/ нас/ з дав/нім/ жи/ттям/.

/UU __/ UU __ / UU __/ U

/UU __/ UU __/ UU  __/                    (анапест)

Рима – співзвуччя в закінченні рядків.

Відповідно до закінчення рими бувають: 

 – чоловічі;- жіночі; -дактиличні.

Види римування:

перехресне (через рядок – абаб)

кільцеве  перший і останній рядки – абба)

паралельне (суміжне або парне – ааббвв)

Строфа (гр. “обертання”) – група віршованих рядків,

 об^,єднаних римою, інтонацією, темою.

Строфи:

1.моностих (однорядкова).

2. дистих (двовірш) – дворядкова.

3. терцет (тривірш) ; терцина – трирядкова строфа.

4.катрен (чотиривірш)

5.пентина – п’ятирядкова

6. секстина шестирядкова

7 септима – семирядкова.

8. октава - восьмирядкова

9. децина – десятивірш.

Сонет – чотирнадцятирядкова строфа, що складається з двох чотиривіршів і двох тривіршів.

Існують такі спеціальні засоби звукового забарвлення тексту:

Асонанс (лат. “подібно звучати”) –це повторення голосних, яке надає віршові милозвучності, музичності, створює враження просторовості або передає відчуття подібності до якоїсь дії.

Наприклад: повтор голосного “О”(викликає уявлення про широкий, відкритий простір – луг, поле)

Впали роси на покоси,        

Засвітилися навколо,

Там дівча ходило босе,

Білу ніжку прокололо…

Алітерація (лат. “буква”) – повторення приголосних звуків залежно від звучання кожного приголосного створюються певні враження: чи то різкість, жорстокість, навіть ворожість, чи то , навпаки, ніжність, м^,якість.

Наприклад: Т. Шевченко у поемі “кавказ”, щоб передати негативне ставлення до російського самодеожавства вдається до алітерації на “”Р”:

За горами гори хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі,

Споконвіку прометея там орел карає,

Що день Божий добрі ребра й серце розриває…

Наприклад: алітерація на “Л” створює враження ніжності, лагідності

З далекого краю

Лелеки летіли,

А в одного лелеченьки

Крилоньки зомліли..

Часом сильне враження створюється поєднанням алітерації з асонансом.

Наприклад: М.Рильський, щоб створити в уяві читачакартину навального руху ворожої орди, тупіт коней, брязкіт зброї поєднує алітераціі на П – Т – Р   і асонанс  О – У :

Не один ти стрічала погрозний погром.

Знаєш тупіт і стукіт, і грюкіт Батиїв..

Звуконаслідування – один із звукових засобів поетичної мови, який збагачує поетичну мову, увиразнює її за допомогою використання слів, які звучанням своїм нагадують певне явище, а саме: спів пташок, шум води, дощу, дерев тощо.

Наприклад : у баладі “Утоплена” Т.Шевченка майстерно передано шелест осоки, очерету за допомогою звуконаслідування  С – Ш:

Хто се, хто се, по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Хто се, хто се, по тім боці

Рве на собі коси?..

Звуконаслідування часто трапляється в народних піснях, а також у розмовній мові.

Наприклад:

Пливе човен води повен,

Та все хлюп, хлюп, хлюп,

Іде козак до дівчини

Та все туп, туп, туп…

Таким чином, повторення окремих звуків у певному контексті надає творові цілком визначеного звучання, більшої виразності.

Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос.

Наприклад: Леся Українка

… Жити хочу. Геть думи сумні..

Зустрічається і такий прийом інверсії, як відокремлення слова від інших слів, з якими воно пов^,язане.

Наприклад:  П.Тичина

… І молоде із –зі гори

на конях покоління летить сюди…

Інверсивні форми властиві більше мові віршованій, ніж прозовій.

Інтонаційне оформлення речень у художній мові часто досягається за допомогою різних видів повторень (чи повторів)

Наприклад: Т. Шевченко

…Чорніше чорної землі     (суміжне вживання

Блукають люди…              слів одного кореня)

Анафора (гр. “віднесення вперед”) – повтор слів на початку віршованих рядків чи абзаців. Анафора буває звукова, словесна, синтаксична.

Наприклад: Леся Українка

Знов весна і знов надії

В серці хворім оживають,

Знов мене колишуть мрії,

Сни про щастя навівають…

Епіфора (гр. “віднесення далі”) – повторення слів або вислову, що стоїть у кінці строфи чи абзацу.

Наприклад:В.Симоненко

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні…

Поетичне кільце – повторення однакових слів на початку речень, абзаца чи строфи.

Наприклад: В.Симоненко

Ми думаємо про вас в погожі літні ночі,

В морозні ранки і вечірній час,

І в свята гомінкі, і дні робочі.

Ми думаємо, правнуки, про вас.

Паралелізм народних пісень – зіставлення двох явищ способом паралельного їх змалювання. Посідає перехідне місце між фігурами і тропами.

Наприклад: народна пісня

Ой у лузі червона калина

Похилилася,

Чого ж наша славна Україна

Зажурилася.

Антитеза (гр. “протиставлення”) –основою експресії вислову в антитезі є контрастність явищ.

Наприклад: Леся Українка  Люди мучились, як в пеклі,

Пан втішався, як у раї…

Ухудожніх творах, особливо в ліричних, часто зустрічаються специфічні звороти, а саме: риторичні запитання, звертання, оклики.

Риторичні запитання –запитання, які не потребують відповіді або містять її у собі.

Наприклад: М.Рильський

Хто може випити Дніпро?

Хто властен виплескати море?

Хто наше злото – серебро

Плугами кривди переоре?..

Риторичні вигуки – це слова чи словосполучення, які передають радість, гнів, обурення, інші почуття.

Наприклад: Леся Українка

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани…

Риторичні звертання – це звертання до неживих предметів, абстрактних понять чи відсутніх людей.

Наприклад: М.Рильський

О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

Риторичні запитання, вигуки, і звертання надають мові урочистого, піднесеного звучання.

Тропи, як спеціальні засоби образності мови

У конкретно – життєвому зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменнику втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і вислови, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називаються тропами (з гр. “зворот”).

В основі тропа лежить перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші. За допомогою такого перенесення мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Це відбуваєтьяся тому, що троп дає не те означення предмета чи явища, яке стало звичним, а підносить ознаки, які звичайно не виступають на перший план.

Перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші відбувається у тропах за різними принципами. Відповідно до цього визначають різні види тропів.

порівняння – полягає у змалюванні особливостей предмета, явища, дії способом зіставлення з іншим, в якому ці особливості різко виявляються.

Наприклад: Т.Шевченко “Катерина”

Попід горою, яром, долом,

Мов ті діди високочолі,

Дуби з гетьманщини стоять…

Метафора та її види

Одним з найпоширеніших тропів є метафора (гр. “перенесення”). Це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Наприклад: М.Коцюбинський

Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…

Отже, метафора є ніби приховане порівняння. У художній мові метафора – явище образного мислення, бо збуджує і збагачує уяву, надає сприйманню емоційного забарвлення. Метафори надзвичайно різноманітні.

Види метафор:

* уособлення (персоніфікація) – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище.

Наприклад: Леся Українка. “Осінь”

Рветься осінь руками кривавими

До далекого сонечка любого…

Т.Шевченко

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…

алегоричний образ (гр.  “іносказання”) – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки (можуть бути і ліричні твори. Алегорична мова здобула назву “езопівської”.

символ (гр. “умовний розпізнавальний знак”) – споріднений з алегорією троп. Якщо основне в алегоричному образі є те, що він відтворює якусь сторону життя за подібністю, то символ – образ умовний. Розвинулись символи з усної народної творчості на основі паралелізму: червона калина – дівчина; сокіл – парубок. Широко застосовував образи – символи у своїй творчості Т.Шевченко: степова могила – символ героїчного минулого українського народу; буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; барвінок – символ дівочої чистоти,

оксюморон (оксиморон) (гр. “нісенітниця”) – поєднання слів протилежного значення

Наприклад: дорослі діти, живі мерці, невесело сміявся.

Метонімія та її види

Це друга велика група тропів.

Метонімія – (гр.”перейменування”) – це образний вислів, в якому предмет або явище змальовується способом заміни назвою іншого предмета чи явища, зв^,язаного з першим зовнішнім чи внутрішнім зв^,язком.

У метонімії предмети та явища зіставляються не за подібністю, а за реально існуючим між ними зв^,язком. Метонімія, як засіб образного відтворення дійсності, дуже поширена в хідожніх творах.

Існує декілька різновидів метонімії:

1)Заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть.

Наприклад: У роки війниУкраїна протягнула руку допомоги    поневоленим народам

2)Заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших.

Наприклад: П.Тичина

Перо моє пісні мережить…

3)Зображення дії чи стану одним моментом.

Наприклад: Стала б я на рушник та не знаю з ким.

4)Заміна ім^,.ям автора його творів

Наприклад: читати Франка

* синекдоха – один з поширених видів метонімії – образний вислів, заснований на кількісному зіставленні предметів, явищ; на заміні частиною цілого, одним предметом сукупності їх.

Різновиди синекдохи:

1)    Вираження однорідної сукупності відповідним словом в однині

Наприклад: П.Тичина

Вдарив  революціонер – захитався світ…

2)    Заміна цілого частиною

Наприклад: В.Сосюра

Вже поставила турбіну міцна робочого рука…

3)    заміна родового поняття видовим і навпаки

Наприклад: Ой піду я понад Дунаями…

* перифраз (гр. “опис, переказ”) – це такий образний вислів, в якому назва предмета чи явища замінюється описом його ознак

Наприклад: замість Т. Шевченко можна сказати – овтор поеми “Наймичка”.

* гіпербола (гр. “перебільшення”) – образний вислів, який становить художнє пербільшення розміру, сили, значення предмета, явища.

Наприклад: Леся Українка

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі,

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди вжахнулись на сльзи мої…

* літота (гр. “простота”) – образний вислів, який становить художнє применшення.

Наприклад: хлопчик – мізинчик

Іронія та сарказм

іронія (гр. “прихована насмішка”) – це образний вислів, у якому слово чи група слів набувають значення протилежного основному.

Іронія є засобом висміювання життєвих явищ.

Наприклад: …Еней, таку уздрівши цяцю, не знав зі страху, де стояв…

Відтінки іронії – вона буває добродушною, з відтінками співчуття.

сарказм – (гр. “терзання”) – угідлива, зла, гірка іронія.

Наприклад: Т.Шевченко

…Застукали сердешну волю та й цькуємо…

Епітет

Епітет (гр. “прикладка”) – це художнє означення, яке дає образне змалювання якоїсь ознаки предмета чи явища, або передає емоційне ставлення до них.

За способом змалювання ознак предметів і своїми художніми функціями епітети бувають різні:

1) Одні з них лише підкреслюють якусь характерну ознаку предмета чи явища (сизай орел, карі очі, біле личко);

2) Інші епітети пояснюють ту чи іншу ознаку відповідно до життєвої ситуації і певного художнього завдання (Леся Укріїнка: “…Все, все покину, до тебе полину, Мій ти єдиний, зламаний квіте…”);

3) Є група епітетів, які передають лише емоції, пов^,язані з даним предметом чи явищем у певній життєвій ситуації (А.Малишко: “Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки…”).

У народній творчості вживається багато постійних епітетів (сира земля, буйні вітри, темна нічка). Народнопісенні епітети зустрічаються і у творчості поетів – Котляревського, Шевченко, Франка.

Але традиційних, постійних епітетів у літературі мало.

Дуже багато авторських епітетів. Творцем авторських епітетів був Т.Шевченко.

Наприклад: очі голубі, аж чорні; нукчемне море; рожева зоря; кругле листя.

Найчастіше епітети витажаються прикметниками. Але бувають і епітети – іменники, зокрема, прикладки (сестра – голубонька, хлопці – молодці).

Художні засоби, які характеризують персонажів:

-         дії та вчинки;

-         мовна характеристика;

-         авторська характеристика;

-         характеристикаодним персонажем іншого;

-         портретна характеристика;

-         опис обстановки та природи.

Словесні образи : це такі слова і вирази, яким властива картинність, яскравість, емоційність забарвлення. Такі образи називаються тропи.

Позасюжетні елементи літературного твору

Образи в художній літературі

У кожному, навіть невеликому творі, не один, а багато образів.

Основними є образи персонажів. Допоміжну роль відіграють:

образи – картини природи (пейзажі);

образи – речі (описи обстановки);

Образи – символи : це такі художні образи, які мають алегоричний або символічний зміст (у байках).

образи – емоції (ліричні мотиви).

Прототип –реально існуюча людина, яку автор використав як модель для створення літературного персонажа.

Композиція твору -  побудова літературного твору.

У кожному епічному творі є позасюжетні елементи композиції

портрет;

пейзаж;

зображення обстановки;

авторські відступи ліричного, історичного, філософського змісту (роздуми, розмірковування);

пролог (передмова), епілог (післямова); присвята; художнє обрамлення; епіграф; заголовок.

Основна суперечність між дійовими особами, яка призводить до боротьби між ними і до розвитку сюжету, називається конфліктом (лат. “незгода, зіткнення”).

Конфлікти за своїм характером умовно поділяються на 3 різновиди:

соціальний – суперечності між різними суспільними класами в класово – антагоністичному суспільстві (“Fata morgana ” М. Коцюбинського) або між людьми, що мають протилежні точки зору на певні соціальні явища;

побутовий – незгоди на грунті приватної власності (І.Нечуй-Левицький “Кайдашева сім^,я”);соціально – психологічний – виявлення суперечностей у світогляді персонажа, викликаних суперечностями в суспільному житті

Сюжет твору

Розвиток подій, які відбуваються в житті змальованих у творі людей, називається сюжетом (фр. – “предмет”).

У сюжеті розкривається зміст літературного твору через розгортання певного життєвого конфлікту, а також взаємин між виведеними персонажами.

У сюжетній будові літературних творів є такі компоненти:

1)    Експозиція (передісторія) – виконує службову роль. Готує до такого розуміння образів твору, якого домагається автор (розкриття характерів, минулого і т.п.) Експозиція є не у кожному творі.

2)    Зав^,язка – подія, з якої виростає основний конфлікт твору. Вона спрямовує дію до її остаточного розв^,язання.

3)    Розвиток дії (перипетії – з гр. “несподівана подія”) – сума обставин, які змінюють одна одну і в яких розгортається дія, повністю виявляють себе характери дійових осіб. Нагромадження триває до того часу, поки не трапиться подія, яка змінює обстановку, приводить до необхідності розв^,язання конфлікту. Це і буде кульмінацією твору.

4)    Кульмінація (лат. – “вершина”) – подія, що означає найвище напруження конфлікту. Після кульмінації розвиток дії отримує інший напрям, спрямовується до розв^,язки.

5)    Розв^,язка – логічне завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.

6)    Післяісторія (епілог) – розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальних рисах ідеться про їх майбутнє. Епілог є не у кожному творі.

Тема – предмет зображення (про що розповідається); основгне питання, яке висвітлює письменник у творі.

Проблема – основне питання, порушене в творі, сторона життя, яка особливо цікавить письменника.

Ідея – узагальнена думка, що лежить в основі твору, авторське ставлення до зображуваного (для чого твір написано).

Види комічного:

Гумор – співчутливе, доброзичливе зображення смішних рис героя або недоліків громадського життя з метою їх виправлення.

Сатира – різке, глузливе висміювання вдачі персонажа , подій та явищ громадського житя з метою їх викриття і заперечення.

Сарказм – злобне, в’їдливе висміювання глибоких вад вдачі персонажа, подій та явищ громадського життя, щоб викрити їх потворну суть, оскільки виправити не можна; гостра , гнівна іронія, вияв ненависті і презирства.

Іронія – вживання слів у переносному значенні, прихована насмішка: Так глибоко – старій жабі по коліно.

Гротеск – свідоме перебільшеня, контраст трагічног і комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, нормальне – з абсурдним (зразок гротеску – поема Шевченка  «Сон»).

Бурлеск – жанр гумористичної поезії, комічний ефект досягається тим, що героїчний зміст викладається грубо, зниженою мовою , або про беденне говориться піднесено.

Травестія  (перевдягання) -  відомий твір переробляється у жартівливому дусі.

Фольклор. Тексти творів читати тут  Ой летіла стріла Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? — На вдовинім полі.  Кого ж вона вбила? —  Вдовиного сина. Немає нікого  Плакати по ньому.  Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла — То матінка рідна; Сіла край серденька — То його миленька; А в ніженьках сіла — То його сестриця. Де матінка плаче. Там Дунай розлився; Де плаче сестриця, Там слізок криниця; Де плаче миленька — Там земля сухенька. Ой матінка плаче. Поки жити буде; А сестриця плаче. Поки не забуде; А миленька плаче. Поки його бачить... Чи не той то Хміль (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, Що коло тичин в'ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. «Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди». «А я ляхів не боюся Г гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду». Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Де якії повки, — їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...  Українська пісня у світі Пісню Семена  Климовського  «Їхав козак за Дунай» аранжували Вебер, Бетховен; Мелодію танцю «Козачок» Бетховен додав в «Апасіонату»; Пісню Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» використав Моцарт. Українське середньовіччя (9 ст.-13 ст.). Давня література Найдавніші книги: Остромирове Євангеліє (1056-1057рр.), Ізборники Святослава(1073,1076) Жанри: Житія, або агіографія – життєписи людей, що прославилися богоспасенними справами і долучені  церквою до числа святих: Києво-Печерський патерик. Літописи –«Повість минулих літ»- це зводи в хронологічному порядку коротких записів про історичні події руської та козацької епох.  Це історичні й художні твори, бо містять легенди, житія, різноманітні документи. Проповіді: «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона» Послання: «Повчання дітям», послання Вишенського. Біблія і Україна Остромирове, Реймське Євангеліє.     Пересопницьке Євангеліє (1556-1561). Острозька Біблія (1581, друкована) , Федоров. Перекладачі на укр. мову:  П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький. Монументалізм: «Повість минулих літ» 1.       Масштабність,величавість, суворість. 2.       Незначна кількість тропів 3.       Чіткість, простота композиції та синтаксису. 4.       Християнський оптимізм, радість з того, що Русь об’єдналася навколо однієї правдивої віри. 5.       Державницька ідеологія – заклик до творення централізованої могутньої держави. Орнаменталізм: «Слово про похід Ігорів»,  «Києво –Печерський патерик». 1.       Погляд на світ як на систему символів. 2.       Багата тропіка: символи, гіперболи, постійні епітети. 3.       Мозаїчність композиції, екскурси в минуле, ліричні відступи, складний синтаксис. 4.       Песимізм 5.       Культ аскетизму «Повість минулих літ» 1113р. (період від 852 до 1110р.) Автор:Нестор –Літописець. Оригінали не дійшли. Відомі списки (копії) –Лаврентіївський та Іпатіївський (к. 14-п. 15 ст.) Уривки з "Повісті минулих літ" читати тут Слово про похід Ігорів читати тут Київський , Галицько-Волинський літописи (від 1111 до 1292). В Іпатіївському зводі три літописи об’єднано в один  - Літопис руський. Ренесанс (відродження)-15 ст.-17 ст. ü  Концепції Ренесансу – гуманізм і реформація( проповідував культ земного щастя, людинолюбство, вільний творчий розвиток людини, духовна свобода людини). ü  Братства, Острозька колегія (1576),  «Апостол»  і «Буквар» Федорова 1574. ü  Юрій Дрогобич «Прогностична оцінка поточного 1483 року» - перша друкована книга укр. автора ü  Полемічна література: Іван Вишенський (І. Франко «Іван Вишенський»). Єдиний надрукований  за життя автора твір «Послання до єпископів». Бароко (17-18 ст.) – химерний, вигадливий 1.       Складна , вигадлива форма творів 2.       Погляд на Бога як на вершину досконалості, Людина – найдосконаліше творіння Бога. 3.       Релігійне забарвленя всіх царин культури 4.       Поєднання краси духовної та фізичної. 5.       Природа як шлях пізнання досконалості творця. 6.       Динамізм, рухливість (мандрівки, катастрофи, авантюри) 7.       Захоплення гіперболами, гротеском, антитезами. 8.       Форма вигадлива, надумана, пишномовна: інтерес до алегорії; фігурні вірші, акровірші. Києво –Могилянська академія 1632. Козацькі літописи: «Літопис Самовидця», «Літопис Грабянки», «Літопис Величка», «Історія русів». Силабічна система віршування- повторення рівної кількості рядків, невпорядковане розташування наголошених і ненаголошених складів, цезура, парне римування. Рак літеральний (паліндром): Анна во дар бо ім’я мі обрадованна. Іван Величковський. Семен Климовський «Іхав козак за Дунай». Григорій  Савич Сковорода – філософ, просвітитель, поет. «Сад божественних пісень». «Всякому місту звичай і права», «De libertate»; «Байки харківські». «Бджола і Шершень» Готуємось до ЗНО з української мови       Пропоную схеми і таблиці, які допоможуть повторити, узагальнити матеріал за програмою ЗНО. Фонетика переглянути можна тут Орфографія читати тут Іменник дивіться тут Прикметник переглянути можна тут Числівник,займенник, дієслово ось тут Синтаксис дивіться, будь ласка, тут ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ  Зміст роботи визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121; лист від 20.10.2015 р. № 1/11-15239). Загальна кількість завдань роботи – 58. На виконання роботи відведено 180 хвилин. Сертифікаційна робота з української мови і літератури складається із завдань трьох форм: 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–23*, 29–33*, 34–53). До кожного із завдань наведено чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А. 2. Завдання на встановлення відповідності (№24–28*, 54–57). До кожного завдання наведено інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А. 3. Завдання з розгорнутою відповіддю (№58*). Завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б. Увага! * – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися як державна підсумкова атестація Схеми оцінювання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури: 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано. 2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано. 3. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення: 1. Теза: 0, 1 або 2 бали. 2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали. 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали. 3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали. 4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали. 5. Висновок: 0, 1 або 2 бали. 6а.Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. 6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури, – 104. Програма ЗНО - 2017 читати тут Безкоштовний посібник для підготовки до власного висловлення Зразки творів-роздумів у форматі ЗНО Власне висловлювання 1. Прочитайте наведений текст. Прояви жертовності заради інших трапляються рідко. Самолюбство та інстинкт самозбереження не надають цьому феномену буденності. Дехто стверджує, що самопожертва не доцільна. Її ніхто не оцінить, а розгляне лише як спосіб привернення уваги. Та й не усі люди вартують того, щоб задля них жертвувати своїм життям. Чи варто йти на самопожертву заради інших? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.      На мою думку, варто йти на самопожертву заради інших людей, незалежно від того, чи близька та знайома тобі ця людина, чи оцінить вона твій вчинок, чи віддячить за такий крок.         Самопожертва потрібна у цьому світі. Вона доводить, що ще існує проста людська безкорисливість і доброта. Жертовність заради інших – це вищий прояв любові. Біблія говорить, що немає більшої любові, ніж та, коли ти віддаєш за брата душу свою, а отже, і своє життя.        Яскравим прикладом людини, яка здатна пожертвувати найдорожчим заради інших, може слугувати Климко – головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника. Хлопець, залишившись сиротою, ріс у свого дядька Кирила, який зумів виховати в ньому такі людські риси, які цінуються понад усе, – здатність любити і турбуватися про ближнього від усього серця – аж до самопожертви. Климко вирушив у небезпечну мандрівку заради чужих людей, щоб потім виміняти сіль на їжу для друга, а найголовніше – на молоко для маленької доньки своєї вчительки. Повертаючись додому, хлопчина гине від фашистської кулі, рятуючи життя невідомому полоненому.        Мало кому під силу взяти на себе той хрест, який з гідністю проніс герой повісті. Піти на самопожертву, не замислюючись, заради чужих людей – вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен.      Трагічна загибель студентського куреня під Крутами 1918 року стала символом патріотизму й жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Триста курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили в нерівний бій із добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. У масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це символ нескореного духу нашої нації.          Отже, самопожертва немислима без гуманності, тільки за умови великої любові до людей жертовність не є даремною. Власне висловлення 2 Прочитайте наведений текст. Сміливість – це вічна людська чеснота, яка високо цінується у будь-якому суспільстві. Українське народне прислів’я говорить : « Сміливому належить увесь світ». Яку людину можна назвати сміливою?   Сміливою, на мою думку, треба вважати таку людину, яка не знає страху, не боїться небезпеки, здатна рішуче піти на боротьбу з ворогами.     Сміливий, усвідомлюючи небезпеки, що можуть чигати на нього на шляху здійснення задуманого, здатний відкидати сумніви й простувати до мети, яку він уважає вартісною. Така людина вірна ідеалам і принципам, незважаючи на обставини; відверта у висловлюваннях власної думки, навіть якщо вона суперечить усталеній нормі чи санкціонованим владою поглядам; непримиренна до зла та несправедливості, гріховності.        Найяскравішим прикладом сміливої людини є Григорій Многогрішний – герой роману Івана Багряного «Тигролови». Йому судилося пройти всіма колами пекла радянської в’язниці, його намагалися духовно знищити. Він зазнав жахливих фізичних тортур, але мужньо вистояв. Дивовижна стійкість юнака пояснюється не його зв’язком з дияволом, як гадають тюремні кати, а незвичайною силою духу. Засуджений до двадцяти п’яти років каторги Многогрішний вистрибує на ходу з вагона « у певну смерть», бо переконаний, що «ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». Відважність, нескореність і волелюбність «гордого сокола», «безумного сміливця» вселяють в серця численних в’язнів надію, що зі сталінським режимом можна і треба змагатися.       Не можна не згадати про надлюдську силу волі Василя Стуса, який ніби відчував накреслену йому долю і йшов до неї, бачив свій нелегкий мученицький шлях, але ніколи перед ним не здригнувся: Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест, Що перед вами, судді, не клонюся В передчутті недовідомих верств. Він обстоював гідність власну і своїх політичних однодумців, виступав проти знущань табірного начальства. За це протягом трьох років був чотирнадцять разів покараний – позбавлений побачень, кинутий до штрафного ізолятора, до карцеру. Незважаючи на переслідування, судові процеси, табори та заслання, Василь Стус пройшов свою «дорогу болю» і став символом незнищенності людського духу, національної гідності і мистецького самоствердження.      Отже, тільки смілива людина здатна долати почуття страху, непевності, побоювання труднощів і несприятливих для себе наслідків. Власне висловлення 3 Прочитайте наведений текст Як відомо, гуманність – це здатність однієї людини ставитися по-людськи до іншої. Вона виявляється багато в чому, наприклад, у чуйності, повазі, любові до інших, умінні співпереживати, прощати їм недоліки й вади. Що, на Вашу думку, є найбільшим виявом гуманності?  Викладіть Ваш погляд на цю проблему.           Я вважаю, що вершинним виявом гуманності є саме благодійність. Це животворче джерело, що очищає та зцілює людські душі. Благодійність передбачає дієве ставлення людей один до одного, спрямоване на підтримку тих і допомогу тим, хто її потребує.           Аргументами на користь цього твердження є те, що, по-перше, благодійність є реальною справою – добровільною, безкорисливою, матеріальною, фінансовою, організаційною чи якоюсь іншою допомогою однієї людини іншій, якій це потрібно. По-друге, благодійність пробуджує в людині почуття співчуття, співучасті, солідарності і відповідальності за те, що відбувається поряд з нею.             Яскравим прикладом людини – благодійника є Прохор-чорноризець, про якого згадується в Києво-Печерському патерику. Під час голоду й лихоліття, зумовлених князівськими усобицями та половецькими нападами, монах годував хлібом усіх нужденних..Чорноризець виявив свою здатність творити чудеса, коли кияни відчули перебої з постачанням солі. Він перетворював монастирський попіл на сіль і віддавав її людям. В образі цього печерського святого зображено не просто благочестивого ченця, що віддалився від світу, а людину з великим почуттям справедливості, яка безкорисливо творить добро для своїх ближніх.         Митрополита Андрея Шептицького називали духовним главою українського народу. Він був фундатором першої фахової господарської школи в Західній Україні, опікувався «Просвітою», при якій створив однорічну рільничу школу, надавши їй не тільки приміщення для навчання, а й господарські будинки, сільськогосподарські знаряддя й машини, дослідні поля, ставки, пасіки, худобу. У Львові Андрей Шептицький заснував народну «лічницю» – єдину українську лікарню, а також сиротинець, бурсу й притулок для вбогих. Для допомоги сиротам було створено Фонд митрополита Андрея Шептицького. Серед цих та інших благодійних справ найбільшим культурним досягненням духовного наставника стало відкриття в 1913 році Українського національного музею у Львові.        Підсумовуючи все вищесказане, можу з упевненістю ствердити: благодійність дійсно є найбільшим виявом гуманності. Саме завдяки цій людській здатності – безкорисливо прийти на допомогу іншим – у світі не зникає добро. Власне висловлення 4 Прочитайте наведений текст Сучасне покоління виростає під впливом усіх досягнень технічного прогресу (телевізор, комп’ютер, Інтернет ), воно огорнуте повною байдужістю до всього справжнього, щирого і вартого уваги. Усе реальне ми підмінюємо віртуальним, чимось неіснуючим. Дехто стверджує, що немає нічого страшнішого за байдужість. Як впливає байдужість на людину? Викладіть Ваш погляд на цю проблему.    На мою думку, байдужість – це явище, яке просіялось у суспільстві з іншим бур’яном (брехні, гніву, наклепу, брутальності ) і , на жаль, пустило глибоке коріння, яке заглушує любов, терпеливість, радість, співчуття, надію, віру та інші чесноти.         Байдужа людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по-справжньому радіти, сміятися, любити. Якщо з юних літ не привчити тамувати в собі роздратування, недовіру, байдужість, душа людська не ширшатиме— вона обростатиме ненавистю, поїдатиме саму себе.       Не можу забути про душевну ницість, егоїзм, жалюгідність та байдужість до чужого горя одного з персонажів оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» – панича Толика. Він підло скидає провину на Федька, якому зобов’язаний життям. Коли халамидник помер, панський синок навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики панича є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За допомогою виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика.       Бруно Ясенський (1901-1938), відомий польський письменник, у своєму романі «Змова байдужих» написав: «Не бійся друзів своїх – у гіршому випадку вони можуть зрадити тебе, не бійся ворогів своїх – у гіршому випадку вони можуть тебе вбити, бійся байдужих – тільки з їхньої мовчазної згоди відбуваються на Землі зради і вбивства» . Не менш красномовно висловився з цього приводу А.П. Чехов: «Байдужість – це параліч душі, передчасна смерть”.          Байдужість – це відсутність мети. На жаль, багато хто так живе: просто прожити день за днем, нікого не рухати і щоб мене ніхто не рухав, просто поїсти, просто відпочити, просто і сумно. Людям чомусь дуже бракує вміння співчувати, радіти чи переживати за ближніх, а не лише за себе.            В одній з програм я почула про те, що через людську байдужість дитина ледь не загинула у пожежі. У самому центрі Львова восьмирічний хлопчик майже годину благав про допомогу. Батьки залишили його вдома самого. У цей час у помешканні почалася пожежа. Дитина знайшла порятунок на балконі сусідньої кімнати і почала кликати на допомогу. Однак попри те, що хлопчина був лише на другому поверсі, на людній вулиці городяни й туристи не зважали на благання малого, поки сусід, який повертався з роботи, не почув крик і не побачив дим на сходовій клітці. Він вибив двері та виніс хлопчика. Рятувальники, яких викликали на місце пожежі, стверджували: якби в помешканні не було балкона, дитина, напевно, загинула б. Однак навіть там хлопчик допомоги від людей не отримав.           Отже, байдужі люди, завжди залишаючись осторонь подій, що трапляються, дозволяють існувати негативу, злу. Їхня черствість, боягузтво, підлість знищують любов, вбивають віру в людей. Словник найуживаніших фразеологізмів А Аби з рук – неохайно, недбало Авгієві стайні – крайній безпорядок, безлад, щось занедбане Аж дим іде – інтенсивно Аж до неба – дуже сильно              Альма-матер - місце, де здобувають освіту та виховання. Альфа і омега – початок і кінець, основне, найголовніше Ані рудої миші – безлюдно Аріаднина нитка - дороговказ,  допомога, порятунок. Ахіллесова п’ята – слабке, вразливе місце Б Байдики бити – ледарювати, нічого не робити. Бальзаківський вік – жінка у віці 30-40 років (жартівливо) Баляндраси (ляси) точити – вести пусті розмови, розповідати щось нецікаве Бачити смаленого вовка – потрапляти в небезпечні ситуації; бути досвідченим Без задніх ніг – міцно (спати) Без тижня день - недавно Берегти як зіницю ока – оберігати, старанно доглядати, охороняти когось Березова каша (всипати березової каші) – покарання за провину (жартівливо) Бити лихом об землю – не зважати на сумні обставини, не журитися Бити у хвіст і в гриву – дуже старатися, сильно діяти Бити чолом – кланятися комусь, звертатися із проханням Битий жак (вовк) -  досвідчена людина Бігати як курка з яйцем – приділяти незаслужену увагу Біла ворона – дивак, людина, яка своєю поведінкою, зовнішністю сильно відрізняється від усіх Біла пляма – щось невідоме, недосліджене Білий тиждень – прибирання, дрібний ремонт, наведення порядку, чистоти Бісики пускати – дивитися на когось грайливо, залицятися Бісова личина – недобра, підступна людина Блискавки метати –дуже дратуватися, сердитися Блудна вівця – зрадник, відступник Блудний син – людина, що вчинила гріх, проте потім розкаялася в цьому Брати бика за роги – діяти рішуче, енергійно Брати за горлянку – сильно до когось причепитися Брати за душу – дуже хвилювати Брати на кпини – насміхатися з когось Брати під обстріл – критикувати когось Бути на коні – мати успіх Бути на сьомому небі –дуже радіти В Вавилонське стовпотворіння – безладдя, сум’яття, метушня Важкий на підйом – ледачий, повільний Важкий на руку – сувора людина, яка може покарати Важким духом дихати – гніватися Вбивати в колодочки – підростати Велика цяця – дуже пихата, горда людина Веремію закрутити – затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття Взяти голими руками – легко добитися чогось, зробити нескладну справу. Вибити з сідла – позбавити когось упевненості в собі Вивести на чисту воду – викрити когось у нечесних діях Викинути колінце – здійснити щось несподіване. Викладати карти – розповідати, нічого не приховуючи. Вилами по воді писано – невідомо, як буде; невизначеність чогось у майбутньому Виливати душу – відверто висловлювати почуття Випити гірку чашу – сильно настраждатися Вискалити зуби – сміятися. Вискочити на сухе – уникнути покарання. Вискочити як Пилип з конопель – несподівано, зненацька, недоречно Високо нести голову – бути гордою людиною Витикати носа – показуватися, з’являтися. Витрачати порох – докладати всіх зусиль для досягнення якоїсь мети. Витрішки продавати – дивитися на когось із надмірною цікавістю Від букви до букви – від початку до кінця, дуже уважно Відвести душу – відверто поговорити, довіритися. Віддати пальму першості –визнати чиюсь перевагу Вітер у голові – несерйозний, легковажний Воду решетом носити – даремно витрачати сили В пух і прах - повністю Вуха пухнуть – нестерпно слухати когось Г Ганяти вітер по світу – ледарювати. Годувати жданиками – обіцяти, проте не виконувати обіцянки. Голос волаючого в пустелі – марні спроби когось переконати Гордіїв вузол – заплутані питання, складне переплетіння різних обставин, проблем Горобина ніч – темна ніч із дощем, градом, блискавицями Грати очима – кокетувати, загравати з кимось Гріти чуба – виконувати важку роботу, докладати багато зусиль Д Давати відкоша – виявляти сильну протидію, різко відповідати, гостро заперечувати Давати хропака - спати Дамоклів меч – постійна загроза, небезпека Дати гарбуза – відмовити (під час сватання) Два чоботи на одну ногу – люди, схожі між собою світоглядом. Дерти кирпу – триматися пихато, гордовито Десята вода на киселі – дуже далека рідня Дивитися вовком – дивитися неприязно, сердитися Дістати відкоша – отримати відмову До душі припадати -  подобатися Драконівські закони – несправедливі, вкрай жорстокі закони Дрижаки хапати – мерзнути, перебувати в нервовому стані. Друге пришестя – нова несподівана поява якоїсь людини Дуба врізати - померти Душа в душу – жити дружно Душею наложити - померти Душі не чути – самовіддано любити. Е Езопівська мова – таємний, прихований зміст Є Єгипетська кара – жахливе нещастя, жорстоке покарання Ж Жити в Бога (Христа) за пазухою – бути щасливим, жити безтурботно Жувати жуйку – набридливо повторювати те саме. З Заговорювати зуби – задурювати голову комусь Загрібати жар чужими руками – привласнювати наслідки чужої праці. Заливати за шкуру сала – дошкуляти комусь. Замазати рота – змусити замовкнути. Замилювати очі – обдурювати кого-небудь. Замітати сліди – приховувати щось Зарубати на носі – запам’ятати Заткнути за пояс – перевершити когось За три-дев’ять земель - далеко За холодну воду не братися – ледарювати За царя Гороха – дуже давно Зачепити за живе – дошкулити, образити. Заяча душа – боязка людина. Збити з пантелику – заплутати когось Збитися з пуття – почати поводити себе аморально Земля обітована – омріяний, чудовий край; заповітна мета. З легким серцем – без роздумів, без тривоги. Змішати з землею – принизити. Знати  як облупленого (знати  як своїх п’ять пальців) – дуже добре когось знати Знову за рибу гроші – наполягати на чомусь, настирливо домагатися, повторювати те саме Золота молодь – діти з дуже заможних сімей, що поводять себе нахабно, впевнені у своїй безкарності. Золоте правило – найкраща в усіх випадках форма поведінки Золоті верби ростуть – нічого путнього не виходить З-під ринви на дощ – потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу З себе вискакувати – дуже старатися І І в ступі не втовкти – неможливо розібратися в чиїх-небудь непослідовних діях. К Кадити фіміам – улесливо прославляти когось, звеличувати його Каїнова печать – братовбивчий злочин Каліф на годину – людина, що отримала владу на короткий відтінок часу. Камінь спотикання – джерело суперечностей, проблем Колоти очі – докоряти за щось Копилити губу – пишатися Крапля в морі – дуже мало Кривити душею – бути нещирим Кров з молоком – молодий та здоровий Крутитися на язиці – дуже хочеться сказати Крутитися, як білка в колесі – бути постійно зайнятим. Л Ламаний гріш – нікуди не годиться. Ламати слово – відмовлятися від сказаного Ледве ноги нести – сильно втомитися Лепта вдовиці – порівняно невеликий внесок у якусь спільну справу. Ляси точити – вести порожні розмови М Мастити п’яти салом – підлещуватися до когось. Мати олію в голові – бути розумним. Міняти шило на швайку – робити зміни без користі. Муки Тантала – жахливі страждання. Н На вербі груші – нісенітниці, дурниці На голові ходити – пустувати, бешкетувати, гратися На голову вилізти – поводитися зухвало Накивати п’ятами – утекти Накрити мокрим рядном – накинутися на когось з погрозами, докорами Наливатися кров’ю – червоніти від злості, напруження. На ноги поставити – виховати когось Наріжний камінь – основа, базис чогось. Не бачити лісу за деревами – не помічати головного Не ликом шитий – досвідчений Нема кебети – не мати вміння, хисту, здібності Немов з мармуру виструганий – величний. Неопалима купина – щось безсмертне, незнищенне Не покладати рук – працювати багато й старанно. Не обібратися лиха – мати багато клопоту Нести тяжкий хрест – мати великі труднощі через щось у житті, докладати багатьох зусиль через це. Ні за цапову душу – цілком даремно Ні риба ні м’ясо (ні Богові свічка ні чортові кочерга) – сірий, посередній, ніякий. Ні сіло ні впало – несподівано. Ні тепер ні в четвер – ніколи, ні за яких обставин О Обдерти як липку – все забрати у когось Обітована земля – омріяний край, заповітна мета Одним махом - одразу Око за око – помститися комусь Останній з могікан – найстаріший, останній у своєму роді представник покоління. П Пальці знати – зробити щось недбало, невміло Пахне смаленим  - загрожує небезпека Пашіти  вогнем – дуже соромитися Пекти раків – червоніти від сорому Перейти рубікон – зробити вирішальний крок, прийняти безповоротне рішення Підсунути свиню – зробити неприємність Попасти на слизьке – потрапити в дуже погане, скрутне становище Порости в пір’я – змужніти, набратися сил Пороху не видумає – має слабкі, пересічні здібності По самі вуха - дуже сильно По струні ходити – підкорятися, виконувати всі побажання когось Правити теревені – забагато балакати Прибирати до рук - привласнювати Прикусити(проковтнути)  язика – замовкнути Приставати реп’яхом – сильно чіплятися до когось Притча во язицех – об’єкт постійних пересудів Продавати зуби – сміятися. Прокрустове ложе – надумана мірка, під яку підганяють явища, різні за своєю природою. Проходити червоною ниткою – бути провідною думкою П’ятами накивати - втекти П’яте колесо у возі – щось зайве, непотрібне Р Рожеві окуляри - наївність Розбити глек – посваритися Розуму не позичати – розумна людина Руки нагріти – нажитися в нечесний спосіб Руки опускаються – втратити інтерес до чогось, стати бездіяльним Руки сверблять – дуже кортить Рукою сягнути – дуже близько Ряст топтати – жити С  Світити ребрами – голодувати, бути дуже худим, бідувати. Сидіти на двох стільцях – поділяти дві зовсім різні думки, належати одночасно до двох ворожих таборів. Сізіфова праця – важка, безкінечна, виснажлива, проте безрезультатна праця Сіль землі – найкращі представники певної суспільної групи Сім п’ятниць на тиждень – часто й легко змінювати свої погляди Сісти на голову- знахабніти, зловживати чиїмось прихильним ставленням Собаку з’їсти (на чомусь) – мати великий досвід Содом і Гоморра – місце жахливої розпусти Скорчити Лазаря – прикинутися нещасним, безпомічним Слів на вітер не кидати – бути відповідальним, дотримуватися обіцянок Співати дифірамби – вихваляти Спіймати облизня – залишитися ні з чим, зазнати поразки. Спочивати на лаврах – користуватися попередніми успіхами Спуститися з небес на землю – зрозуміти справжній стан справ Стояти   горою – дуже сильно когось підтримувати Стояти над душею – сильно надокучати комусь Стріляний горобець –досвідчена людина, яка багато пригод зазнала в житті. Сходити на пси – зводитися нінащо, закінчуватися нічим. Т Танталові муки – жахливі, нестерпні страждання Тінь кидати – говорити щось погане про людину, таке, що викликає до неї підозру Тримати камінь за пазухою – мати злість (образу) на когось Тягти жили – експлуатувати, визискувати когось. У Укрутити хвоста – приборкати, домогтися послуху. У поті чола – тяжко працювати У рот води набрати – бути дуже мовчазним У свинячий (собачий голос) – несвоєчасно, дуже пізно У свою шкуру не потовпитися – бути дуже товстим. Ускочити вище халяв – потрапити в дуже неприємне становище Уставляти клепку – повчати, напучувати когось Уставляти палиці в колеса – заважати. Х Ходити  в шорах (ходити  на поводку) – беззаперечно слухатися когось, бути залежним Ходити по миру – жебракувати, просити милостиню Ходити ходором – хитатися, сильно рухатися Хома невірний – людина, яка в усьому сумнівається, нікому не вірить Хоч в око стрель – дуже темно Хоч голки збирай – ясно, добре видно Хоч греблю гати – дуже багато Хоч з лиця воду пий – дуже вродливий Хоч кіл на голові теши – вперта, неслухняна людина Хоч конем грай – дуже просторо Хоч мак сій – тихо Хоч у вухо бгай (хоч до рани прикладай) – спокійна людина, м’якої вдачі Ч Через дорогу навприсядки – не мати прямих родинних зв’язків Через пень колоду – недбало, абияк Чухати потилицю – задумуватися. Ш Шукати вчорашнього дня - марно сподіватися повернути те, чого вже немає. Я Яблуко розбрату – причина сварки, ворожнечі Язик без кісток – занадто балакуча людина Як горохом об стіну (як з гуски вода) – не можна вплинути на когось через його впертість Як горох при дорозі – беззахисна людина Як за водою піти – зникнути безслідно. Як за гріш маку – дуже багато; про щось мало коштовне Як із рогу достатку – невичерпно, у дуже великій кількості Як кіт наплакав – дуже мало Як корова язиком злизала – несподівано безслідно зникнути Як мокре горить – дуже повільно Як муха в окропі – про моторну, рухливу людину Як сніг на голову (як Пилип із конопель) – несподівано, раптово Як собака на сіні – ні собі, ні іншим Як у Бога (Христа) за пазухою – почуватися дуже затишно. Як у воду опущений – засмучений, розгублений. КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК АЗБУЧНА ІСТИНА - йдеться про загальновідоме. БАБА НАДВОЄ ВОРОЖИЛА - невідомо, чи здійсниться щось, чи ні. БАГАТІТИ ДУМКОЮ - потішати себе задумами. БАЛЯСИ ТОЧИТИ - безпредметна, несерйозна розмова БАЧИТИ НАСКРІЗЬ - добре знати, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. БИТИ СЕБЕ В ГРУДИ - гаряче переконувати когось. БІЛА ВОРОНА - цей вираз вживається для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом БРАТИ СЕБЕ В РУКИ - ставати зібраним, цілеспрямованим, діяльним, рішучим. ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності ВЕДМІДЬ НА ВУХО НАСТУПИВ - про тих, хто не має музичного слуху. ВЕЛИКЕ ЦАБЕ - поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив. ВИВЕСТИ В ЛЮДИ - допомогти, посприяти кому-небудь, створити умови для досягнення мети. ВИВЕСТИ НА ЧИСТУ ВОДУ - викрити чию-небудь непорядність, нечесність, знайти правду ВИКИНУТИ 3 ГОЛОВИ - перестати думати про .цо-небудь. ВКЛАСТИ ДУШУ - здійснити що-небудь з великою любов'ю. ВОДИТИ ЗА НОСА - обманювати обдурювати ТОВКТИ в СТУПІ - марно гаяти час ВТЕРТИ НОСА - довести свою перевагу над ким-небудь. ГАНЯТИСЯ ЗА ВЧОРАШНІМ ДНЕМ - сподіватися на повернення того, що минуло. ГНУТИСЯ В ДУГУ - плазувати перед кимось, догоджати комусь. ГОСТРИЙ НА ЯЗИК - про людей, здатних дотепно І влучно говорити. ГРАТИ НА НЕРВАХ - дратувати кого-небудь. ГРАТИ ПЕРШУ СКРИПКУ- бути головним у якій-небудь справі. ГРАТИСЯ В КОТА І МИШКУ - хитрувати, затаювати що-небудь. ДАВАТИ ВОЛЮ ЯЗИКОВІ - дозволяти собі гозорити зайве. ДЕРЖАТИ ХВІСТ БУБЛИКОМ - бути певним у собі, не занепадати духом. ДІСТАТИ ОБЛИЗНЯ - зазнати невдачі, залишитися без того, на що розраховував. ДРУГЕ ДИХАННЯ - новий приплив сил. ЖДАТИ 3 МОРЯ ПОГОДИ - даремно на щось розраховувати, надіятися. ЖИТИ ЧУЖИМ РОЗУМОМ - дотримуватися чужих поглядів і правил. ЗАВАРИТИ КАШУ - затіяти щось дуже складне неприємними наслідками. ЗАКОПАТИ ТАЛАНТ В ЗЕМЛЮ - вживається у значенні не використати усіх можливостей, не розвивати даних здібностей, втратити їх ЗАЙТИ в ТУПИК (ГЛУХИЙ КУТ) - потрапити у важке, безвихідне становище ЗГАНЯТИ ЗЛІСТЬ - спрямовувати на кого-небудь свій гнів. ЗЛОВИТИ ВІТРА В ПОЛІ - марно намагатися знайти що-небудь. ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ - порозумітися з ким-небудь. І ЗА ХОЛОДНУ ВОДУ не візьметься - ледар ІРОНІЯ ДОЛІ - безглуздий, непередбачений збіг обставин. ІСКРА БОЖА - талант, природне обдарування. ІТИ В НОГУ - погоджувати з ким-небудь свої ІТИ ЗА ТЕЧІЄЮ-пасивно підкорятися обставинам. ІТИ НАПРОЛОМ - переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче. ЇЗДИТИ НА ГОРБІ - повністю підкоряти кого-небудь своїй волі. ЇСТИ ОЧИМА - невідривне, пильно дивитися на кого-небудь. КАЗКА ПРО БІЛОГО БИЧКА - що-небудь надумане, вигадане. КАЛАМУТИТИ ВОДУ - вносити розлад, неспокій. КАНУТИ в ЛЕТУ - назавжди зникнути, піти в непам'ять, пропасти безслідно КЛЮНУТИ НА ПРИМАНКУ - піддатися на обман. КОЗИРЕМ ХОДИТИ - триматися з погордою, незалежно. КРУТИТИ НОСОМ - виражати незадоволення чим-небудь. КРУТИТИСЯ ЯК БІЛКА В КОЛЕСІ - бути заклопотаним. КУПИТИ КОТА В МІШКУ - придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якостей. КУРИ ЗАСМІЮТЬ - опинитися в незручному, смішному становищі. ЛИТИ ВОДУ - говорити довго, нецікаво. ЛІЗТИ В ДУШУ - виявляти удавану люб'язність, добиватися довіри задля вигоди. ЛІЗТИ У ПЕКЛО - намагатися бути там, де найважче. ЛІЧИТИ ВОРОН - нічого не робити. ЛОВИТИ ҐАВИ - марнувати час, нічим не займатися. ЛОЖКА ДЬОГТЮ - те, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь. ЛОПНУТИ, ЯК МИЛЬНА БУЛЬКА - зазнати невдачі, краху. МАЙСТЕР НА ВСІ РУКИ - це людина, яка багато вміє, вправна, тямуща в усякому ділі МАННА НЕБЕСНА - вживається у значенні несподіваних життєвих благ, чогось бажаного. МАТИ ДОВГИЙ ЯЗИК - любити поговорити. МЕТАТИ ГРОМИ І БЛИСКАВКИ - гніватися на кого-небудь. МІНЯТИ ШИЛО НА ШВАЙКУ - замість чого-небудь одержувати ще гірше. МОЛОТИ ЯЗИКОМ - вести порожні розмови. МОТАТИ НА ВУС - придивлятися, прислухатися до чого-небудь. МУЛЯТИ ОЧІ - постійно перебувати десь, набридати своєю присутністю. НА СЬОМОМУ НЕБІ - бути дуже задоволеним, безмежно щасливим. НАБРАТИ ВОДИ В РОТ - уперто мовчати. НАЛАМАТИ ДРОВ - наробити чогось необдуманого. НАМИЛИТИ ШИЮ - покарати кого-небудь за якусь провину. НЕСТИ СВІЙ ХРЕСТ - означає великі страждання, які доводиться терпіти людям, що відстоюють справедливість у житті НІ БУМ-БУМ - так говорять про людину, яка нічого не розуміє чи не знає ОББИВАТИ ПОРОГИ - постійно ходити, приходити до кого-небудь. ОБВЕСТИ НАВКОЛО ПАЛЬЦЯ - спритно обдурити, перехитрити кого-небудь. ОБІДРАТИ, МОВ ЛИПКУ - забрати у когось гроші, коштовності. ОБЛИВАТИ БРУДОМ - несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити. ОБМИНАТИ ГОСТРІ КУТИ - уникати сварки. ОБМИНАТИ ДЕСЯТОЮ ДОРОГОЮ - не бувати десь, не заходити, не заїжджати кудись. ПАН АБО ПРОПАВ - домогтися всього бажаного чи все втратити. ПЕРЕГИНАТИ ПАЛИЦЮ - упадати в надмірні крайнощі у вчинках, діях. ПЕРЕДАВАТИ КУТІ МЕДУ - перевищувати норму, міру в чому-небудь, перебільшувати що-небудь. ПЕРЕЛИВАТИ 3 ПУСТОГО В ПОРОЖНЄ - повторювати те саме, ведучи непотрібні, пусті розмови. ПЕРЕХОДИТИ ДОРОГУ - ставати перешкодою у здійсненні, розв'язанні чого-небудь. ПІД П'ЯТОЮ - бути у залежності від когось. ПІДСТАВИТИ НОГУ -- робити неприємності, перешкоджати кому-небудь в чомусь. ПІЙМАТИСЯ НА ГАЧОК - занадто довірливо поставитися до чогось. ПЛЮВАТИ В ДУШУ - виявляти зневагу, що зачіпає найдорожче, заповітне. ПОЗИЧИТИ ОЧЕЙ У СІРКА - втратити почуття сорому, власної гідності. ПОМИНАЙ ЯК ЗВАЛИ - про того, хто безслідно зник. ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ У НЕБО - сказати чи зробити що-небудь невлад. РІЗАТИ БЕЗ НОЖА - завдавати кому-небудь неприємностей. РОЗВІШУВАТИ ВУХА - уважно, з цікавістю слухати. РОЗВ'ЯЗУВАТИ ЯЗИК - голосно говорити після тривалого мовчання. СЕРЦЕ НЕ КАМІНЬ - у кого-небудь можна домогтися прихильності. СІМ П'ЯТНИЦЬ НА ТИЖДЕНЬ - про тих, хто легко міняє свої рішення, не має ні про що сталої думки. СІМ СМЕРТНИХ ГРІХІВ - великі, непростимі, страшні вчинки, найтяжчі злочини СІСТИ В КАЛЮЖУ - потрапляти у незручне або смішне становище. СНІГ НА ГОЛОВУ - щось несподіване, раптове. СПАЛЮВАТИ КОРАБЛІ - зробити рішучий крок СПІВАТИ ДИФІРАМБИ - перебільшено вихваляти когось, славословити СТАВИТИ КРАПКУ НАД "і" - довести що-небудь до логічного завершення СУШИТИ ГОЛОВУ - напружено думати, намагаючись розібратися в чому-небудь, ТАНЦЮВАТИ ПІД ЧУЖУ ДУДКУ -  діяти не за власним бажанням, постійно перебувати під чиїмось впливом ТИХІШИЙ ЗА ВОДУ, НИЖЧИЙ ЗА ТРАВУ - дуже скромний, покірний, непомітний. ТОВКТИ ВОДУ В СТУПІ - займатися чим-небудь непотрібним. ТРИМАТИ НІС ЗА ВІТРОМ - пристосовуватись до обставин, змінювати відповідно свої погляди на щось ТРИМАТИСЯ В ТІНІ - не виявляти своїх можливостей чи здібностей. ТЯГТИ ЗА ЯЗИК - змушувати кого-небудь висловитися з якогось приводу. УБИТИ ДВОХ ЗАЙЦІВ - домогтися одночасного здійснення двох різних справ. УМ ЗА РОЗУМ ЗАХОДИТЬ - хто-небудь втрачає здатність розумно діяти. УМИВАТИ РУКИ - ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність. ФАЛЬШИВА НОТА - що-небудь нещире, лицемірне. ФОРТУНА УСМІХАЄТЬСЯ – кому-небудь таланить, щастить ужитті. ХАЗЯЇН СВОГО СЛОВА - той, хто завжди здійснює те, що обіцяє. ХАЛІФ НА ГОДИНУ - людина, що захопила владу на короткий час. ХАТА СКРАЮ - кого-небудь щось не стосується, не його це справа. ХІД КОНЕМ - дія або прийом, який застосовують у крайньому разі. ХОВАТИ КІНЦІ У ВОДУ - не залишати ніяких ознак, слідів від якогось вчинку. ХОДИТИ НА ГОЛОВІ - дуже бешкетувати. ЦІНА - ГРІШ В БАЗАРНИЙ ДЕНЬ - невідповідність потребам, нічого не вартий, нікуди не годиться. ЧЕСТЬ МУНДИРА - гідність особи як представника певної організації. ЧУБ ПІДНІМАЄТЬСЯ ВГОРУ - кому-небудь стає дуже страшно. ЧУЖИМИ РУКАМИ ЖАР ЗАГРІБАТИ - користуватися плодами праці інших. ШИТО Й КРИТО - лишатися таємним, невідомим. ШУКАТИ ГОЛКУ В СІНІ - неможливо виявити, знайти. ЩО НА РОТ НАЛІЗЕ - говорити все підряд, не задумуючись. ЯЗИК БЕЗ КІСТОК - про надмірно балакучих людей. Аж за вухами лящить. їсти з апетитом. Аж молоко кисне. Про щось неприємне, бридке. Антимонії розводити. Вести пусту затяжну балаканину, зволікати справу; панькатися. Байди (байдики) бити. Ледарювати, нічого не робити Баляндраси (баляси) нести (точити). Займатися пустою балаканиною, розповідати щось смішне. Берега пуститися. Втратити почуття міри; здатися на ласку долі.        Березова каша (припарка). Кара різками. ... Бите око. Натренований зір (часто професійна навичка), вміння швидко щось помітити. Битий шлях. Добре наїжджена, центральна дорога; іноді дорога додому, на батьківщину. Битися об поли руками. Впадати в розпач від несподіваної біди, бідкатися. Біла кістка. Іронічне визначення великого панства, аристократії. Бісики пускати. Вигравати очима, кокетуючи поглядати, залицятися. Блакитна (голуба) кров. Іронічне визначення аристократії. Блудна вівця. Той, хто відбився від гурту, збився з правильного шляху (у моральному розумінні). Боки полатати (поламати). Побити. Болотом закидати. Несправедливо звинуватити, звести наклеп, прилюдно знеславити. Брати (узяти) бика за роги. Сміливо, рішуче братися за справу, починаючи з основного, найважливішого. Брати (узяти, приймати) до серця. Гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю. Брати (хапати) за жабри. Ставити в безвихідне становище, брати міцно у свої руки; піймати на чомусь, звинуватити. Брати (узяти) за живіт. Дошкуляти; корчитися від заздрощів, скупості, страху, досади . Брати (узяти, піднімати) на кпи (на кпини). Глузувати, насміхатися. Брехнею світ пройти. Все життя брехати. Брехню завдавати. Звинувачувати когось у брехні. Буханцями годувати. Бити. Важким духом дихати. Злитися, чинити зло. Велика риба (птиця); велике цабе. Впливова, поважна особа (часто іронічне). Веремію (веремія) підняти (зняти, закрутити). Зчинити колотнечу, гармидер; закрутити вихором. Вибити хвіст об тин. Облишити залицяння. Вилами по воді писане. Про щось невиразне, непевне, сумнівне. Виміняти шило на швайку. Поміняти маловарту річ на гіршу, зробити недоцільний вчинок. Вискочити на сухе. Вийти незаплямованим із якоїсь неприємності. Високі (низькі) пороги (у кого, для кого). Про нерівність соціальну. Високого (низького, царського і под.) коліна (бути). Про соціальне походження (якого роду — знатного, простого, царського і т. д. бути). Витрішки купувати (продавати). Заглядати без діла, роздивлятися безцільно. Віділлються вовкові овечі сльози. Про відплату, кару за заподіяне комусь зло, про неминучість розплати. Вітер (дюдя) свистить у кишенях (у гаманці). Про відсутність грошей. Вітра в решеті дарувати (дати). Нічого не дати. Води не сколотити. Бути тихим, смирним. Воду качати (лити). Вести пусту, беззмістовну розмову, говорити щось непотрібне. Вуха нагострити (наставляти). Бути насторожі, прислухатися, бути уважним; бути напоготові до чогось.  Вухами хляпати (ляпати). Бути неуважним. Вхопити на кутні. Розносити плітки, судити, обговорювати, лихословити. Гадюку за пазуху брати. Піклуватися про підступну людину, таємного ворога. Гарбуза дати (дістати, з'їсти). Відмовити (дістати відмову) тому, хто сватається. Глек (горщик) розбити. Порвати дружбу, добрі взаємини; посваритись. Глупа (глуха) ніч. Дуже темна ніч, безпросвітна пітьма; північ. Гнути в каблук. Пригнічувати. Гнути шию. Коритися. Голий, як турецький святий. Про вкрай збіднілу людину. Головою важити. Ризикувати життям. Гори покотити (потопити). Не знати горя, не зважати на перешкоди; відчувати в собі сили звершити щось. Грати у власну дудку. Мати свої, незалежні від когось погляди, робити по-своєму. Груші на вербі. Безглузда вигадка; щось неможливе. Губи квасити (розквасити). Сердитися, дутися; бідкатися, плакати. Губи копилити. Пишатися, бундючитися; вередувати, сердитись. Давати відкоша. Давати відсіч (найчастіше давати відсіч залицяльнику). Де козам роги правлять. Дуже далеко, на засланні. Де раки зимують (знати, чути). 1. Пізнати горе в житті, мати досвід. 2. Знати, де можна поживитися; бути хитрим, спритним. Держати слово. 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку. Держати (тримати) язик за зубами. Мовчати, зберігати таємницю. Дерти носа. Пишатися, погордливо ставитись до інших. Десята (сьома) вода на киселі. Дуже далекі родинні зв'язки. До нових віників (пам'ятати). Дуже довго пам'ятати (найчастіше щось неприємне). До ноги вибити. Знищити всіх до одного, до останнього. До цурки. Зовсім, остаточно. Довбнею не доб'єш. Ствердження фізичної моці людини, у силі котрої хтось сумнівається.  Докупи не зібрати. Про щось безглузде, нісенітницю. Доробитися до голого коліна. Нічого не заробити; обноситися, вкрай збідніти. Дорога (шлях) терном заросла. Про неможливість повернення додому, до щасливого минулого чи про неможливість досягти бажаного. Дорого не взяти. Зробити щось, не задумуючись. Дрижаки їсти (хапати). Тремтіти (найчастіше від страху чи холоду). Дулю з'їсти. Нічого не одержати. Дуріти (казитися) з жиру. Робити дурниці від безділля, знічев'я. Найчастіше так говорять про багатих нероб. Духопеликів (духопелу, духу) давати. Наганяти страху, бити. Духу пускатись. Помирати, вибиватися із сил Жданиками годувати; жданики їсти. Примушувати ждати обіцяного; безнадійно ждати чогось.  Живцем на небо проситись. Про людей, що занадто показують свою набожність; про святенників. Живцем облупити. Жорстоко, без жалю розорити. Жила тонка. Про недостатність сили, можливості, здібності (часто про людину фізично кволу). Жити з пучок. Жити з власної праці, заробляти своїми руками. Жити на свою руку. Бути самостійним, незалежним. Життя коромислом. Безладне, безтурботне життя з гулянками. З голими руками. Без нічого; бути дуже бідним. З козами на торг встигати (поспівати). Нічого поспішати, ще встигнеш. З мосту та в воду (пхнути, упасти). На згубу, на погибель. З мухи бугая (слона,) робити. Дуже перебільшувати. З неба (з місяця) впасти (звалитися). З'явитися несподівано. За пухлу душу. Ні за що, даром. За три огляди (придбати щось). Украсти щось; взяти даром. За тьху (придбати щось). За безцінь, дешево, вигідно, майже даром. Забряжчати у калитці. З'явитися грошам. Зав'язати голову (світ). Занапастити життя, зробити його безрадісним, нещасливим (часто про одруження з нелюбом). Залити сала за шкуру. Заподіяти багато горя, зла. Замакітрилася голова (світ); у голові макітриться. Закрутилася, запаморочилася голова; потьмарився розум; безладдя в думках. Запрягати у кормигу. Поневолювати. Збивати (зчиняти) бучу. Зчиняти галас, затівати сварку. Збирати мед з кропиви. Мати зиск, вигоду там, де інші й сподіватися не можуть. Згадала баба дівера. Говорять, коли хтось згадує минуле, те, чому немає вороття, про що вже пора забути. Землею пахнути (смердіти). Бути дуже старим, близьким до смерті; конати. Землі під ногами (під собою) не чути. Бігти, іти легко, швидко; бути переповненим радістю, щастям. Земля пером (кому). Вираз доброї пам'яті про покійного. Злидні годувати. Жити в нужді, бідності. Змію мати під серцем. Тяжко журитися чимось, не мати морального спокою; мати постійну гризоту. Знову за рибу гроші. Настирливо повторювати уже відоме. Золоте верб'я (гілля) росте. Твориться щось неймовірне, немає ладу. З-під нігтів вибирати. Доскіпуватися, вишукувати. Зробити з лемеша швайку. Велику справу, річ перевести на дрібницю. Зубами на світі жити. Про людей, які будь-якою ціною досягають свого, нікого й нічого не шкодують в ім'я задоволення власних інтересів. Зуби сушити (продавати). Усміхатися, сміятися. І кувати й клепати. Бути спритним, скрізь встигати. І риби наловити, і ніг не замочити. Бути дуже спритним (у негативному значенні), уміти ховати сліди. І усом не моргнути. Бути спокійним, байдужим, незважаючи ні на що. Із копита (робити щось). Раптово, не роздумуючи. Іудине коріння. Про людей підступних, зрадливих. (Євангельський відгомін.) Їздити верхи. Підкорити, уміти використовувати у власних інтересах. (Часто вживається з часткою «не».) Їсти поїдом. Постійно лаяти, знущатися. Камінь за плечима (на шиї). Моральний тягар, клопіт. Камінь кидати (на кого). Обвинувачувати когось, осуджувати, картати. Камінь узяти (на душу, в дорогу). Моральний тягар; нечисте сумління; зробити щось усупереч совісті, етичним нормам. Кебету мати. Бути здібним, розумним. Кепи бити. Глузувати, насміхатися. Кивнути пальцем. Виявити найменше бажання. (Про свавілля владних людей). Кислиці ростуть (за ким, після кого). Що б не зробив, то все не до ладу, з поганими наслідками. Кішці хвоста зав'язати (не зав'язати). Вміти (не вміти) щось зробити; бути здібним до всього (не бути здібним ні до чого). Клепки не мати; клепку загубити. Бути дурнуватим, несповна розуму. Козир-баба (дівка). Про дівчину чи жінку, бідову, сміливу, жваву, завзяту. Козиря гнути. Поводитись задирливо, погордливо. Кораблі спалити. Знищити можливість для відступу. Крижем падати. Падати, розкинувши руки, пластом, часто — втрачати свідомість. Кричати на живіт (на пуп). Дуже кричати, кричати з усієї сили. Крокодилячі сльози. Нещирі сльози, лицемірне співчуття. Круто заміс місити. Суворо, жорстоко, рішуче діяти. Кувати залізо, поки гаряче. Діяти своєчасно, не проґавити моменту. Куди не кинь, то все клин. Про безвихідність становища. Куди очі (іти). Не думаючи, не розбираючи дороги, куди завгодно. Кулю злити (вилити). Пожартувати гостро, дотепно; збрехати; зробити щось незвичайне. Куля летить по молоко. Не влучати в ціль. (З військової термінології.) Купило притупило. Нізащо купити. Кусати за п'яти. Таємно робити зло, підлість. ... Куц (куць) виграв, куц програв. Ризик. Лазаря співати (корчити). Скаржитись на долю, прикидатись нещасним; жебрачити. Лапки покласти (розікласти). 1. Почувати себе господарем; не працювати. 2. Втрачати обережність, довірятися. Лиха ковшем хапнути (черпнути). Зазнати життєвих труднощів, злигоднів; знати горе. Ліву щоку підставляти. Бути покірним, пасивним, не противитись насильству, злу. (Євангельський відгомін.) Лід орати. Робити непотрібну, безглузду справу. Лід рушив. Подолано перші перешкоди. Лоба (лоби) голити (забрити). Забирати до війська (старе). Ляща дати. Ударити.. Ману пускати. Дурити, морочити голову, ширити непевні чутки, збивати з пантелику. Масляні вишкварки. Ніщо. Метати (розкидати) бісер свиням (перед свиньми). Говорити комусь недосяжне для його розуміння; розкриватися з найдорожчим перед недостойним. (Євангельський відгомін). Мокрим рядном напасти (накрити). Напасти з лайкою, докорами, найчастіше зненацька; приголомшити несподіванкою. Мости (міст) спалити (позривати). Знищити шлях до відступу, назавжди відмовитися від повернення до чогось. Мухи в носі грають. Про гордовиту, задерикувату людину. На бобах розводити. Ворожити, гадати. На горіхи (рибу) мати (буде). Бути вилаяним, покараним, дістати прочухана. На живу нитку. Приблизно, не точно, нашвидку. На зламану голову. Невідомо куди й для чого; на погибель. На зубах перетирати; на зуби (на язики) брати (узяти). Лихословити, осуджувати когось; розпускати плітки. На зубки підняти. Глузувати, насміхатися. На кабачки влетить (кому). Буде покараний (хто). На пні ламати. Руйнувати щось у самій його основі. На порі (ставати). Дійти певного віку, зросту, дозріти. На руку ковінька. Того й треба; до речі; вигідно. На своє копито. На свій лад. Не варта шкурка вичинки. Наслідки не варті затраченої на них праці; не варто затівати якоїсь справи; невигідно. Не горіти і не курітися. Бути байдужим. Не дати в кашу собі наплювати. Уміти постояти за себе, відстояти свої інтереси; зберігати почуття власної гідності. Небо прихилити. Бути ладним все зробити для чийогось щастя. Нема промитої води (кому). Нема просвітку (про постійне переслідування та докори). Ні в дві ні в три. Розгубитися, зніяковіти. Ніде й голки встромити. Дуже тісно. Носа не навернути. Не приходити з якоїсь причини; не мати змоги наблизитися через щось (часто через сморід). Носом вудити рибу. Куняти. Один тому час, що батько в плахті. Про те, що ніколи не повториться, буває один раз у житті. Оком (очима) накидати. Примічати, мати на прикметі, потай слідкувати; уподобати когось, задивлятися. Оскому зігнати (збити). Задовольнити бажання; зірвати зло на комусь. Оскому набити. Почувати відразу до чогось; дуже набриднути. Очі вбирати; очі брати в себе. Приваблювати красою, яскравістю, привертати увагу. Очі зав'язувати. Приховувати правду, не давати бачити правду. Очі зводити. Дрімати, засипати. Пальцем тикати (показувати) (на кого). Звертати з осудом увагу навколишніх на щось незвичайне (найчастіше негативне) у чиїйсь поведінці. Пальцем тикати в очі. Вказувати на якісь вади, іноді в не дуже делікатній формі. Памороки забивати. Затуманювати розум, відбирати пам'ять. Паном діло жити. Жити по-панському. Парка парити. Гарячкувати, метушитися. Перепастися на смик. Дуже схуднути, змарніти. Півня пускати. Зірватись на високій ноті у співі. Півтора людського. Щось недоладне, хтозна й що. Під чотири вітри (йти). Іти геть, куди завгодно. Піднести понюхати тертого хріну. Заподіяти неприємність. Підпускати москаля. Брехати, обдурювати. Подати рушники. Дати згоду на одруження. (Відгомін народної обрядовості.) Позичити очей у сірка. Набратися сміливості, нахабства; відкинути сором'язливість. Поли врізати. За будь-яку ціну втекти, позбавитись чогось. Попару не знайти. Духу не перевести. Посадити на лід. Підвести; поставити у невигідне, скрутне становище. Послати на небо. Вбити; позбавити життя. Поставити крапки над «і». Довести щось до логічного кінця, не залишити чогось нез'ясованим; без потреби уточнювати щось. Прийде коза до воза. Схаменеться хтось, покориться. Пройти мідні труби і чортові зуби. Мати величезний життєвий досвід (здебільшого з негативним відтінком). Просто з моста. Без зволікань, не довго думаючи. Решетом воду міряти. Вести пусту розмову, балаканину. Ріски в роті не мати. Давно не їсти, бути голодним. Робити з губи (писка) халяву. Брехати, говорити зайве, попусту; не дотримувати слова. Розтікатися мислію по древу. Бути багатослівним. (Відгомін «Слова о полку Ігоревім».) Роки вийшли. Минув визначений час, термін. Найчастіше — про досягнення повноліття. Руки фертом. Взявшись у боки. (Найчастіше про людей самовдоволених, розв'язних). Ряст топтати. Жити, ходити по землі. Світ заступити (кому). Стати перешкодою на шляху до щастя; відгородити від чогось доброго, радісного. Сіль (цвіт) землі. Найкраща, творча частина народу. Слабий на утори. Про того, хто не може себе стримати будь у чому; про невитриману людину. Содом робити. Зчиняти гармидер, безладдя. (Відгомін Біблії.) Сто сот. Безліч. Стояти на Божій дорозі. Бути близьким до смерті (застаріле). Стрибнути в холодну воду. Зопалу зробити якийсь нерозсудливий вчинок. Сукати свій мотузок. Вести свою лінію; проводити свою думку. Сучитися в вічі. В'язнути, чіплятись, заїдатись, прискіпуватись. Теревені гнути (правити, розводити, розпускати). Говорити всяку всячину. Тирси дати. Побити, надавати стусанів. Тільки місце тепле (чиє). Про чиюсь відсутність, зникнення (говорять, коли не застають на місці). Товктися, як Марко по пеклу. Безперервно, без перепочинку рухаючись, робити щось; іноді зчиняти гамір. Тонко прясти. Робити щось не так як слід; нетривко, ненадійно. Треті півні співають. Друга половина ночі, перед світанком. У Бога теля з'їсти. Провинитися в чомусь; бути гіршим за інших. У головах низько. Незручно, бракує чогось, не по собі. У голову втовкти. Заставити вивчити, запам'ятати, зрозуміти. У гречку скакати. Мати позашлюбні любовні зв'язки, зраджувати. У губу не йде. Про відсутність апетиту через хвилювання, нервове потрясіння, горе, хворобу. У диковину собаки нековані (де). Про глуху місцевість, глибоку периферію. Узяти за гичку. Притягти до відповідальності, дати прочухана. Укусити й меду дати. Зробити нишком капость (про людей підступних, нещирих). Умити ноги (кому). Прислужитися, виявити покору. (Відгомін Євангелія.) Умити руки. Зняти із себе відповідальність; відмовлятися від того, до чого був причетним.  Утерти маку. Дати прочухана, провчити. Фіглі робити (строїти); фігля викинути. Витівати щось, утяти щось несподіване, жартувати, Халявки смалити (присмалювати, пекти). Упадати коло когось, залицятися. Хату перележати. Зіпсувати, пошкодити якось хату; заважати лежанням. (Найчастіше вживається із заперечною часткою «не».) Хвоста крутити (з ким). Залицятися, бувати з кимсь; бути у любовних зв'язках. Ходити з темними очима. Бути неосвіченим. Хоч мак сій. Про надзвичайну тишу. Хули (охулки) на руку не класти. Не пропустити нагоди поживитися; не гребувати ніякими засобами заради своєї вигоди. Циганський піт. Дрож, тремтіння від страху чи холоду, Через вулицю (дорогу) навприсядки. Вираз, яким заперечуються родинні зв'язки; дуже далекі родинні зв'язки, що вже втратили силу. Через гречку перегнати. Дати доброго прочухана, провчити. Через губу не плюнути. Пишатись, гордувати, вважати не гідним себе щось зробити; розлінитися. Чи тепер, чи в четвер; не тепер, так у четвер. Про неминучість чогось. Чий батько (чорт) старший. Хто переможе, чия перевага буде в суперечці, змаганні («чия візьме»). Чмелів слухати (чмелі гудуть). Про шум у голові (від хвороби, горя, удару чи хмелю). Чуба нам'яти. Побити. Чужий хліб заїдати. Жити чужою працею; привласнювати чуже. Шарварок зчиняти. Зчиняти безладдя, гармидер. Шкура тріщить. Про велике напруження у чомусь. Шпильки (голки) під нігті заганяти. Допікати, завдавати душевного болю. Ще вогко стане (кому). Загроза кари, помсти, розправи. Що громаді, те й бабі. Буде те, що й іншим; бажання, готовність поділити долю інших, громади. Що на язик набіжить; що слина на язик принесе (говорити). Говорити, не думаючи, що прийдеться. Щоб роги не надто високі росли. Не дозволяти набратися сили, вийти з-під контролю; не давати волі. Щоб сидячого татари не взяли. Не бути бездіяльним, не сидіти без роботи. Язик до Києва доведе. Про необхідність розпитувати. Язика дістати (привести). Захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості. Як (мов, наче і под.) дзвін. Міцний, високої якості. Як (мов, наче і под.) дурень із печі. Раптово, несподівано, недоречно. Як (мов, наче і под.) з води іти; як з води (рости). Швидко рости. Як (мов, наче і под.) за рідного батька (тата) (драти). Дуже дорого; велику ціну правити. Як (мов, наче і под.) лизь злизав. Зникло безслідно. Як маку (кого, чого). Дуже багато. Як (мов, наче і под.) Мартин до мила (допастися). Без почуття міри (щось брати, хапати, їсти). - Як (мов, наче і под.) муха в окропі. Метушитися; дуже швидко щось робити; багато працювати. Як (мов, наче і под.) оселедці (оселедців) у бочці. Про велику кількість людей у тісному риміщенні. Як (мов, наче і под.) Пилип із конопель. Не думаючи, зненацька, несподівано. Як (мов, наче і под.) риба у саку (битися). Бути в безпорадному, безвихідному становищі; страждати. Як (мов, наче і под.) у віночку. Гарно, красиво. Як (мов, наче і под.) у вусі. Дуже тихо, мертва тиша. Як (мов, наче і под.) шевська смола (прилипати, приставати). Про надокучливу людину, від якої не можна відчепитися, що дуже в'язне, чіпляється.  ФРАЗЕОЛОГІЗМИ 1.     Посваритися - кішка пробігла між  ким; глека  розбити 2.     Темно      -  хоч око виколи; хоч в око стрель; хоч оком світи.  3.     Нетямущий – без царя в голові 4.     Замовкнути -прикусити язик ; проковтнути язик; спинити язик; задержати слово на язиці; защепнути язика на петельку; в рот води набрати, ні пари з вуст 5.     Безслідно -  як вода змила; не було й духу, й сліду; мокре місце… 6.     Розумний -світла (ясна) голова; має голову на плечах 7.     Запам'ятати - взяти на розум; закарбувати в пам’яті; намотати  на ус; зарубати на носі 8.     Ніколи – доки рак свисне ; як  на долоні волосся виросте; швидше на долоні волосся виросте 9.     Зайвий – п’яте колесо до воза 10.  Мало     -   кіт наплакав; як у кота сліз; із заячий хвіст; на заячий скік;  на макове зерно ; на волосину 11.  Однакові - з одного (того) тіста ; птиця  одногопольоту; одного гніздечка птиці, одного поля ягода 12.  Утікати - давати драпака; ноги на плечі; кивати п’ятами; дати ногам волю 13.  Несподівано - як з-під землі ; як з неба впасти 14.  Дезорієнтувати -  збити з пантелику; закрутити (заморочити) голову 15.  Помилятися – давати маху 16.  Багато - без ліку; кури не клюють; свині не їдять; лопатою горни; аж кишить, зневажл.; до біса; як маку 17.  Приголомшити – як обухом по голові 18.  Набридати – мозолити очі; у печінках сидіти; в’їстися в печінки; намуляти очі 19.  Уникати  - обходити десятою дорогою 20.  Недоїдати - підтягати живіт; затягати пасок 21.  Виховати – вивести в люди 22.  Сміятися - заходитися сміхом; СПРАВЛЯТИ РЕГОТИ 23.  Гніватися - скреготати зубами; рвати й метати 24.  Абияк - аби день до вечора; стук-грюк, аби з рук; тяп-ляп; п’яте через десяте 25.  Насміхатися - брати на сміх;  на глузи піднімати (брати)  26.  Нісенітниці - сон рябої кобили 27.  Зненацька - як з-під (з, із) землі ; наче з неба впасти; як сніг на голову 28.  Приховувати – замітати сліди 29.  Вихваляти - співати дифірамби кому, чому; співати хвалу; 30.  Змарнілий – як з хреста знятий 31.  Пліткувати  - теліпати язиком 32.  Тісно -  ногою ступити ніде; пальцем нікуди ткнути; ніде голки встромити; яблуку ніде впасти 33.  Побратися– стати на рушник 34.  Підпалювати - пускати (червоного) півня 35.  Обманювати– кривити душею 36.  Подобатися– западати в душу, припасти до серця 37.  Тривожно– душа не на місці 38.  Переборщити– передати куті меду 39.  перемогти– взяти гору 40.  Страшно – кров холоне 41.  лицемір– вовк в овечій шкурі 42.  Сумний– мов хмарою оповитий 43.  Бідувати– перебиватися з юшки на воду 44.   знищити – стерти з лиця землі 45.  неохайний, брудний  - як свиня в дощ 46.  Далеко  - на краю світу; у тридев’ятім царстві;  у чорта на болоті (на куличках); де Макар телят пасе (не пас) 47.  Ніколи – ні вдень ні вночі 48.  Запам'ятати– намотати на вус 49.  Темно  – хоч в око стрель 50.  Заздрити – завидки беруть ФРАЗЕОЛОГІЗМИ БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ Авель За біблійною легендою, син Адама і Єви, вбитий рідним братом Каїном. Ім'я Авеля здавна вживається в літературі як символ невинної жертви. Агнець божий Перші слова католицької молитви. У християнській міфології - символ смирення і покірності. У сучасній літературі цей вислів часто вживається з метою досягнення сатиричного ефекту при зображенні безвольних і нерозумних людей. Вавілонська вежа Вираз походить з біблійського міфа про те, як люди намагалися побудувати у Вавілоні вежу, що сягала б неба. Розгніваний таким зухвальством, бог змішав мови будівників, вони перестали розуміти один одного, і будівництво невдовзі було припинене . Вживається на означення справи, яка ніколи не буде завершена. Випити чашу до дна Вислів походить з Біблії: "Устань, Єрусалиме, ти, що з руки господньої випив чашу гніву його, вихилив до дна чашу оп'яніння, осушив її" .   Образ   чаші   страждання зустрічається також у Євангелії .    Вживається у значенні: іти до кінця у якійсь важкій справі, перетерпіти усі неприємності. Вовк у овечій шкурі Вираз походить з Євангелія: "Бережіться лжепророків, які приходять до вас у овечій одежі, а всередині є вовками хижими". Вживається для характеристики лицемірної людини, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри. Глас вопіющого в пустині Вживається у значенні: даремний заклик до кого-небудь, який залишається без уваги, без відповіді, а також одинокий виступ, не підтриманий ніким. Гнати крамарів з храму За євангельською легендою, Христос, прийшовши з учнями в єрусалимський храм, став виганяти звідти крамарів і міняйлів, докоряючи їм, що "дім молитви" вони перетворили на торжищ. У переносному вживанні цей вислів означає: боротися проти людей, які використовують велику справу в своїх дрібних, нечистих цілях. Голгофа Голгофа - горб в околицях Єрусалима, де був розп'ятий на хресті Ісус. Це слово в переносному вживанні означає страждання, муки (моральні та фізичні), подвижництво. Голіаф За біблійною легендою, філістимлянський велетень. Так називають людину дуже високого зросту і значної фізичної сили. Друг, що тричі відрікся Вислів походить з біблійної легенди про апостола Петра, який тричі відрікся від свого вчителя Ісуса, схопленого вартою. Так говорять про людину, дружба якої не витримує важких випробувань. Едем Назва міфічної країни, де, за біблійним переказом, знаходився рай - місце перебування "перших людей" Адама і Єви до їх вигнання звідти. Вживається як синонім до слів "рай", "райське життя*. Єгипетська неволя - Вираз   виник   з   біблійного оповідання про надзвичайно тяжке становище іудеїв під час перебування їх в єгипетському полоні. Вживається у значенні: тяжка підневільна праця, залежність, рабство. Єгипетська робота - Вислів уживається в значенні: виснажуюча, каторжна праця. Походить з біблійного оповідання про дуже важку фізичну працю, яку виконували іудеї, перебуваючи в єгипетському полоні. Замість хліба дати камінь Євангельський вираз: "Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?». У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності. Зарити талант (скарб) у землю Євангельська притча розповідає про раба, який, одержавши від свого пана срібну монету (талант), закопав її в землю замість того, щоб пустити в обіг і одержати прибуток.  У переносному значенні "зарити талант в землю" - не використати наявних можливостей; загубити обдаровання. Злоба дня Вживається у значенні: інтерес сьогоднішнього дня; те, що хвилює широкий загал. Знамення часу Вислів вживається у значенні: явище в громадському житті, типове для даного часу; основна подія, що провіщає великі зміни. Золотий телець (теля) За біблійною легендою, золотий телець - ідол, якому поклонялися іудейські племена . У переносному значенні - багатство; збагачення як єдина мета життя. Ієрихонська труба. Ієрихонські мури Вирази походять з біблійного міфа. Іудеї після виходу з єгипетського полону на своєму шляху в Палестину обложили місто Ієрихон (Єрихон). Зруйнувати велетенські укріплення міста не було можливості, та від звуку священних труб ієрихонські мури впали самі. Завдяки цьому чуду місто було взяте. Вираз "труба ієрихонська" вживається у значенні: потужний, оглушливий звук; гучний голос. Іов праведний (многостраждальний) У Біблії (Книга Іова) розповідається про доброчесного Іова, що жив заможно і щасливо. Бог, бажаючи випробувати його віру, наслав на нього тяжкі лиха: умертвив його дітей, позбавив слуг, майна, покарав проказою. Та віра Іова не захиталася, і він не відступився від бога. Вживається у значенні: людина, що зазнала багато страждань. Іосиф Прекрасний Вираз походить з біблійного оповідання про юного Іосифа, якого даремно намагалася спокусити жінка єгипетського царедворця Пентефрія. Вживається у значенні: цнотлива людина. Іуда. Іудин поцілунок Вирази походять з біблійної легенди про зраду одного з дванадцяти учнів Ісуса - Іуди Іскаріота, що продав свого вчителя за тридцять срібняків іудейським первосвященникам. Попередивши, що того, кого він поцілує, треба негайно схопити, Іуда привів сторожу в Гефсіманський сад, де молився Ісус, підійшов до нього і поцілував. У переносному значенні Іуда - зрадник, лицемір; "Іудин поцілунок" - вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду.  Каїн За біблійною легендою, Каїн, один з синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля (це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину - "каїнову печать". У переносному значенні Каїн - злочинець, вбивця, виродок (вживається також як лайливе слово). Камінь преткновенія Вживається у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі. Крім церконослов'янської форми вислову вживається також українська: "камінь спотикання". Камо грядеші? Вислів походить з євангельської легенди про зустріч Ісуса з апостолом Петром (Ісус запитав Петра: "Камо грядеші? - "Куди йдеш?"). Цитується іноді латинською мовою: quo vadis? Кинути камінь За євангельською легендою, Ісус сказав книжникам і фарисеям, що привели до нього блудницю: "Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь". Вживається у значенні: засуджувати когось, погорджувати кимось. Лазар. Співати Лазаря У Євангелії є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав коло воріт багача і радий був крихтам, що падали з чужого столу.  "Співати Лазаря" - прибіднюватись (жебраки співали пісню про Лазаря, намагаючись розчулити слухачів). Лепта (вдовиці) Вислів виник з євангельського оповідання про пожертвування в скарбницю єрусалимського храму; щедрі внески багатих, які жертвують, не бідніючи, протиставлені тут скромному внеску бідної вдови, яка віддала все, що мала, - дві лепти . Лепта-дрібна монета у Стародавній Греції. Вирази "внести свою лепту", "лепта" зараз вживаються у значенні: посильна участь у чомусть.  Вислів "лепта вдовиці" має значення: внесок формально малий, але ве ликий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно. Манна небесна За біблійним міфом, манна - їжа, яку Бог посилав іудеям кожного ранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю обітовану. Легенда має до певної міри реальну основу: в пустелі росте їстівний лишайник, плоди якого-дрібні білі кулькі, схожі на крупу - споживалися місцевими жителями.  Вираз "манна небесна" вживається у значенні: несподівано одержані життєві блага; "чекати, як манни небесної" - чекати з нетерпінням; "живитися манною небесною" - існувати надголодь. Маслинова гілка У біблійному міфі про всесвітній потом Ной, який рятувався з сім'єю і тваринами в ковчезі, бажаючи довідатись, чи вже спала вода, випустив голубку. Через сім днів голубка повернулася з маслиновою гілкою в дзьобі;  по цьому Ной довідався, що вода спадає і на землі знову настає спокій.  У греко-римсьскому світі маслинова гілка - атрибут богині.  Маслинова гілка - емблема миру і спокою. Мудрі, як змії, і кроткі, як голуби В10-й главі Євангелія від Матфія говориться: "Будьте без фальшу, як голуби".  У сучасній літературній мові найчастіше вживається з негативним забарвленням на позначення фальшивої доброчесності, фарисейського смирення. Не знають, що творять Вислів з Євангелія: "Отче! Прости їм, бо не знають, що творять". Вживається для характеристики людей, які не передбачають поганих наслідків своїх вчинків або слів. Нема пророка в своїй країні Євангельський вислів: "Несть пророка в отечестве своем" . Він має таке переносне значення: люди охоче прислухаються до слів сторонніх осіб і зовсім не цінять навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким. Не одним хлібом живе людина За біблійним міфом, з цими словами Мойсей звернувся до іудеїв після того, як бог дав йому скрижалі із заповідями: "...Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить із уст господа" . Цей вислів повторюється і у Євангелії, де він приписується Христові, що розмовляє в пустині з дияволом. Значення виразу: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб; задоволення духовних запитів не менш важливі для неї. Перекувати мечі на рала Біблійний вираз: "І судитиме [слово боже] народи, й каратиме багато племен; і перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи; не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати". У сучасній літературній мові "перекувати мечі на рала" - розброїтися, відмовитися від войовничих намірів. Пілат Понтій Пілат - римський намісник Іудеї, що (за євангельською легендою) видав юрбі Ісуса Христа на розп'яття. У переносному значенні - нещира людина, що своєю бездіяльністю свідомо сприяє злочинові; жорстокий лицемір. Пісня пісень Назва біблійної книги, написаної нібито староєврейським царем Соломоном (993-953 до н. е.). Цей твір, в основі якого лежать староєврейські весільні пісні, у високопоетичній формі уславлює почуття кохання. Набувши переносного значення, цей вираз вживається для характеристики найбільш довершеного твору або прекрасних наслідків діяльності людини. Плоть і кров За. біблійним міфом, Адам після створення Єви з його ребра сказав: "Це кость від кості моєї і плоть від плоті моєї". Цей  вислів широко вживається в різних варіантах у переносному значенні, характеризуючи кровну і духовну близькість між людьми, а також органічні зв'язки з чимось. Повертається на круги своя Цитата з Біблії: "Йде на південь і повертає на північ, крутиться, крутиться на ходу своєму вітер, і на круги своя повертається вітер" . Значення вислову: все повторюється. Поклонятися чужим богам Вислів походить з біблійної Книги псалмів: "Хай не буде в тебе чужого бога і не поклоняйся богові чужоземному". У переносному значенні: зрадити свої переконання; служити неправді. Самсон і Даліла Самсон - герой біблійної легенди, ізраїльтянин,  що   одружився   з Далілою, дівчиною з ворожого племені філістимлян. Самеон мав надзвичайну силу, що страшила загарбників-філістимлян. Даліла, яка вивідала, що сила Самсона міститься у його волоссі, під час сну обстригла свого чоловіка і віддала його в руки філістимлян. Полоненому Самсону викололи очі. Та коли у нього відросло волосся, відновилася його чудесна сила, і він зруйнував будівлю, в яку його ув'язнили. Під руїнами загинуло багато ворогів і сам герой.  У переносному значенні Самсон - полонений  велетень;  Даліла - підступна жінка. Святая святих Так у Біблії називається та частина єрусалимського храму, де зберігався ковчег із заповідями, які бог нібито дав Мойсееві. У "святую святих" міг входити тільки первосвященник (головний жрець) один раз на рік. У  переносному  вживанні - найбільша святиня. Сильні світу цього Біблійний вислів: "Не надійся на князя і на сильних світу цього".  Сильні світу цього - ті, хто має владу. Сіль землі У Так званій "нагірній проповіді" Христос звертається до своїх учнів з такими словами: "Ви сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона не потрібна ні на що, її тільки викинути геть на попрання людям". "Сіль землі" - кращі люди свого часу. Скрижалі За   біблійною  легендою,   на кам'яних плитах (скрижалях) були написані заповіді, які бог дав Мойсееві на горі Сінай . У переносному значенні скрижалі - заповіт, твір, насичений великими ідеями; "бути записаним на скрижалі історії" - здобути безсмертя, увічнення. Смертний гріх. Сім смертних гріхів Смертний гріх - найтяжчий, за релігійними уявленнями, гріх. Його не можна спокутувати, він вічно карається в "загробному житті". Вираз походить з тексту Першого соборного послання Іоанна Богослова. За церковною догматикою, існувало сім смертних гріхів: заздрощі, скупість, розпуста, ненажерливість, гордощі, зневіра, гнів.  У переносному значенні "смертний гріх" - найтяжчий злочин. Содом і Гоморра Староєврейські міста; за біблійним міфом, зруйновані богом за гріхи їхніх мешканців (Буття, 19, 24-25). У переносному значенні - розпуста; безладдя, хаос. Соляний стовп За біблійною легендою, перед знищенням Содома ангели попередили праведника Лота, щоб він негайно йшов з міста, не оглядаючись. Але дружина Лота переступила цю заборону, за що її було перетворено на соляний стовп. У переносному вживанні "соляний стовп" - непорушність; "перетворитись на соляний стовп" - завмерти від несподіванки, подиву, обурення. Спати сном праведника Вираз пов'язаний з неодноразовими згадками в Біблії про спокійний сон людей, які ведуть чесне, праведне життя. У сучасній мові це образна характеристика духовних лінощів; використовується також як іронічне визначення міцного сну. Суєта суєт Біблійний вираз, який приписується Соломону. Значення вислову: дріб'язкові житейські турботи; марнота. Творити на свій образ і подобу Вираз із біблійної легенди про створення людини: "І сказав бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу". Значення вислову: уявляти, створювати щось, виходячи з власних ідеалів. Терновий вінок Євангельський   вираз.   Воїни римського намісника Іудеї Пілата перед тим як розп'яти Христа, "сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову, і дали йому в правицю тростину, і, стаючи перед ним на коліна, насміхалися з нього...". У переносному значенні -страждання, мучеництво. Тридцять срібняків За євангельською легендою, один з дванадцяти апостолів (учнів Христа)- Іуда видав свого вчителя первосвященникам, за що одержав від них тридцять срібняків. У переносному значенні "тридцять срібняків" - ціна зради. Тьма єгипетська Одна з так званих "кар єгипетських", насланих, за біблійним переказом, на Єгипет за знущання над іудеями: "І сказав господь Мойсееві: простягни руку твою до неба, і нехай буде тьма на землі Єгипетській, темрява, в якій ходитимуть помацки. І простяг Мойсей руку свою до неба, і стала густа темрява по всій землі Єгипетській три дні" . Вислів уживається в значенні: безпросвітна темрява. Тьма кромішна Вираз неодноразово зустрічається в Євангелії, наприклад: "А негідного раба викиньте в тьму кромішну; там буде плач. і скрегіт зубів" . Тьма  кромішна  (буквально "зовнішня пітьма": "кроме" -старослов'янською мовою "зовні") - цілковита темрява.  У переносному вживанні - неосвіченість, незнання. Умивати руки У Біблії розповідається про староєврейський ритуальний звичай умивати руки на знак непричетності до участі в якійсь дії (злочині): "Хай умиють руки свої... І промовлять, і скажуть: руки наші не пролили цієї крові, і очі наші не бачили". Широкої популярності цей вислів набув у зв'язку з євангельською легендою, за якою римський намісник Іудеї Понтій Пілат, віддавши на вимогу юрби Христа на розп'яття, "умив руки перед народом і сказав:  неповинний я в крові праведника цього".Значення виразу: ухилятися від відповідальності. У поті чола Біблійний вираз. Бог, виганяючи Адама з раю, сказав йому: "В поті чола твого їстимеш хліб" . У переносному значенні - добувати щось тяжкою працею, з великими труднощами Фіговий листок За біблійною легендою, після того як Адам і Єва з'їли плід з дерева пізнання добра і зла, вони пізнали свою голизну і зробили собі пояси з фігового листя, щоб прикрити її . У переносному вживанні "фіговий листок" - благопристойне прикриття ганебних вчинків. Цап відбувайло Біблійний вираз , що походить з опису особливого староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого цапа. Вживається в значенні: людина, на яку постійно звалюють чужі провини, той, хто несе відповідальність за інших. АНТИЧНІ СЛОВА-СИМВОЛИ 1.        Аврора – синонім ранкової зірки, світанку. 2.        Амазонка – войовнича жінка. 3.        Антей – символ сили, яку дає людині зв’язок з рідною землею. 4.        Аполлон – синонім мистецтва, а також  для позначення ідеалу чоловічої вроди. 5.        Аргонавти – сміливі мандрівники, першовідкривачі. 6.        Атлант – велетень. 7.        Атлантида – прекрасна, заповітна країна. 8.        Афродіта (Венера) – красуня. 9.        Вакханалії – розгульне бенкетування, безтямне пияцтво. 10.       Гарпія – зла жінка. 11.       Геркулес (Геракл) – силач. 12.       Гідра – запеклий ворог. 13.       Зевс – визнаний ватажок, чільна постать, що не має собі рівних. 14.       Кассандра – людина, яка передбачає майбутні нещастя, але не може їх відвернути. 15.       Мельпомена – театр, сценічне втілення трагедії. 16.       Мойра – синонім слова «доля». 17.       Молох – синонім жорстокої сили. 18.       Нарцис – самозакохана людина. 19.       Нереїди – морські сили. 20.       Німфа – вродлива жінка. 21.       Одіссей – мандрівник. 22.       Олімп – найвища рада. 23.       Орфей – чудовий співець і музикант. 24.       Парнас – світ поезії. 25.       Пенати – рідна домівка. 26.       Пенелопа – вірна дружина. 27.       Пігмаліон – людина, закохана у свій витвір. 28.       Пігмей – нікчемна, жалюгідна людина. 29.       Сфінкс – загадкова людина. 30.       Феміда – закон, правосуддя. 31.       Фенікс – символ безсмертя, відродження, вічного оновлення. Морфологія І 1.Суфікс -ен- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ Азайченя Бкошеня Впеченя Гкозеня 2.Помилково вжито прийменник у рядку Азаздрити із-за успіхів Бберучкий до науки Вмайстер з ремонту Гхворіти на бронхіт 3.На другий склад падає наголос у слові Аоднаковий Бдобовий Вщовесни Гсантиметр 4.Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10. (1) Після не/довгої темної ночі починало світати. (2) Край неба вже горів не/рожевим огнем, а ясно-червоним полум’ям. (3) Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах. (4) Повітря було кришталево чисте, прозоре. (5) Сонце обливало землю яскравим світлом, гріло, пестило теплом свого проміння. (6) Обізвалася трава не/впевненими голосами тисячі тендітних мешканців: коників, джмелів, комариків. (7) У повітрі бриніла не/перевершена жайворонкова пісня. (8) Прокинулось усе. 4.Окремо в тексті треба писати сполуку слів Ане/довгої Бне/рожевим Вне/впевненими Гне/перевершена 5.У ролі підмета вжито в тексті виділене слово Апрозоре Бпроміння Втисячі Гусе 6.У першому реченні вислів «починало світати» можна замінити фразеологізмом Авиходити у світ Бзав’язувати світ Взайматися на світ Гзаступати світ 7.Неправильно утворено форму ступеня порівняння прикметника в рядку Аякнайзручніший Ббільш сучасний Внайелегантніший Гменш корисніший Днайбільш міцний 8.Прочитайте речення. Демонстрація … нової колекції … відбудеться через … Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків Апальт, Віктора Ткаченка, півтора місяця Бпальто, Віктора Ткаченка, півтора місяця Впальт, Віктора Ткаченко, півтора місяця Гпальт, Віктора Ткаченка, півтора місяці Дпальт, Віктора Ткаченка, півтори місяця 9.Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду: Авуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі Бзала, синиця, воєвода, комісія Взагс, ГЕС, жовч, пастораль Гбязь, СДПУ, Токіо, юнь Дсутінь, путь, степ, галузь 10.Позначте рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду: Азберігати, ходити, гарантувати, зашивати Бписати, виконувати, скочити, знати Вповажати, залежати, зашити, думати Гатакувати, перенести, сидіти, просити Двважати, вразити, спостерігати, захоплюватися 11.Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ов-: Аметр, травень, дощ, нуль Бпурпур, емаль, груша, край Впарча, кварц, гроза, шовк Гліс, кільце, кришталь, глянець Дкалина, казка, поле, марш 13.Позначте рядок, у якому виділене слово є прийменником: ААж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай (М. Луків). БПерші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор край села (В. Стус). ВУкраїна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть (О. Різниченко). ГОх, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край... (М. Сингаївський). ДСини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи (І. Ірлявський). 14.Позначте рядок, у якому всі іменники мають форми однини і множини: Адзеркало, колосся, дерево, космос Бкруча, мати, острів, програма Вслово, річка, листя, селище Гім’я, село, коріння, озеро Дбудинок, мýзика, далина, дорога 15.Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни: Амалювати, носити, боятися, знати Бкричати, бачити, просити, клеїти Вполоти, боротися, гоїти, їздити Гходити, об’єднатися, радіти, веселитися Длюбити, хотіти, радити, ставити 16.Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться разом: Ана/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль Бв/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні Вод/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу Гна/взнак, в/подовж, до/речі, що/духу Дс/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору 17.Позначте рядок, у якому всі словосполучення містять частки: Ахай буде так; ошелешений і розгублений; дізнатися не від товариша Бозирайся не озирайся; це ж мій друг; сказав би комусь Вто джерело знань; ось чого захотів; довідався про новини Гхотів би сказати; нехай не гнівається; розмова з людьми Дзроби саме так, невже це важко, згідно з домовленістю 18.Позначте рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з не разом: Ане/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв’язана задача Бне/прочитана книга; не/побілена хата; стіни не/фарбовані, а лаковані Вне/вишитий рушник; слова, ще нікому не/сказані; не/довантажена машина Гне/доспівані пісні; квіти ніким не/зірвані; не/доплетений кошик Дне/вивчений текст, не/узгоджені питання, поле не/засіяне 19.Позначте рядки, у яких усі іменники у формі орудного відмінка однини мають у закінченні літеру -е (-є): 1кухар, пісня, круча, ячмінь 2стиль, колія, прізвище, мікрофон 3перпендикуляр, рій, плече, слюсар 4калач, кущ, кобзар, слухач 5вулиця, сім’я, бригадир, буквар 6надія, день, гай, соловей 7шабля, куля, перемога, ноша 20.Позначте рядки, у яких усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я): 1зупинка трамва.., не вистачає кілограм.., виписав із підручник.. 2прибув з Єгипт.., не поставив апостроф.., основи світогляд.. 3літр бензин.., приміщення театр.., не було прапор.. 4з останнього вагон.., вулиці Париж.., зібрали з гектар.. 5недалеко від ліск.., сторінки журнал.., довгого коридор.. 6сума сторін трикутник.., доїхали до Іртиш.., кабінет директор.. 7з останнього пароплав.., грального майданчик.., чорного ча.. 21.Допущено помилку у відмінюванні числівника Ашестистам чотирнадцятьом Бсемидесятьох п’ятьох Вна вісімдесяти дев’яти Гсорока чотирма Дчотирьомстам трьом 22.Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку Ап’ять з половиною кілограм Бтри стола Впівтора сантиметри Гчотири художники Дп’ять цілих і сім десятих тонн 23.Не змінюються всі слова в рядку Астворивши, замолоду, бюро, театр Бложе, пенсне, рагу, ледве Впоні, дивно, зранку, маестро Гчовен, шість, мій, читав Дкенгуру, кімоно, віче, пишучи 24.Закінчення -а(я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку Авівторок, параграф, луг, Ужгород Бгектар, автомобіль, характер, ясен ВДніпро, квадрат, шлунок, Кривий Ріг Гчетвер, мільйон, вік, Тернопіль Дбюлетень, суглоб, Куліш, млин 25.Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку Ашість, шести, шістьом, шістьома Бп' ятнадцять, п' ятнадцяти, п' ятнадцятьом, п' ятнадцятьма Вшістдесят, шестидесяти, шістдесятьом, шістдесятьма Гсімсот, семисот, семистам, сімомастами Двісім тисяч, восьми тисяч, вісьмом тисячам, вісьмома тисячами 26.Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку АПирятин, відсоток, квадрат Бтрикутник, мітинг, атестат ВКраматорськ, Кавказ, Київ Градіус, гопак, синтез Дмонітор, водограй, Тернопіль 27.Помилку допущено в рядку Асама вигідна угода Ббільший за нього Взгідно з інструкцією Гпіклуватися про матір Дзасіб для відбілювання 28.Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні АМи вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті. БЯ хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу. ВСпівай же за мною про/те, як весною усе відживається знов. ГВсяк лицар має з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди. ДЗа/те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть наща 29.Граматичну помилку допущено в рядку Амоє день народження Ббільш досконалий Впочнімо працювати Гп’ятьмастами волонтерами Дсоковитих абрикосів 30.Неправильно утворено ім'я по батькові АСтепанівна БГеннадієвич ВОрестівна ГІгорович ДОлександрівна 31.Закінчення -а має іменник у рядку Астанції харківського метр.. Бмайстри поетичного кін.. Вкартини Марії Приймаченк.. Гзвернутися до туристичного бюр.. Дґудзики до нового пальт.. 32.Неправильно побудовано словосполучення Адесять (хвилин) на шосту Бчверть на шосту Вбез п’ятнадцяти шість Гпів на шосту Дза десять (хвилин) шоста 33.Правильно вжито дієслівну форму в реченні АХодімте швидше на вершину цієї гори! БІдемте до найближчої тролейбусної зупинки! ВБагато хто поміте недоліки цього видання. ГОбов’язково дасиш мені свою електронну адресу. ДПочнімо перегляд газети із заголовків. 34.Разом пишуться всі прислівники в рядку Ана/пам’ять, на/жаль, до/купи Бна/весну, до/віку, с/підлоба Вмимо/волі, на/завжди, в/основному Гщо/найвище, до/вподоби, без/вісти До/півночі, на/двоє, на/перекір Готуємось до ЗНО Прочитайте текст і виконайте завдання . (1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу роль другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечностей, є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не [...] мелодраматично руки й не хапатися за серце, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями. (5) Серед них є постаті непересічні, але зрозумілі (Святослав, Богун, Наливайко, Стус, Чорновіл), а є загадково роздвоєні (Богдан Хмельницький, Гоголь і Хвильовий). 1.У називному відмінку вжито виділене в тексті слово Ароль Бруки Всерце Гпостаті 2.Пунктуаційну помилку допущено в реченні Апершому Бдругому Втретьому Гп’ятому 3.Відокремлене означення є в реченні Апершому Бдругому Вчетвертому Гп’ятому 4.Підкреслені літери позначають той самий звук у всіх словах рядка Адоріжка, миєшся, широкий Бшістсот, Тбілісі, метелиця Всвято, осінній, просьба ГВеликдень, аякже, ґрунт Дбудинок, бджола, Дніпро 5.Окремо з часткою не треба писати виділене слово в рядку Ане/підписані договори підряду Бне/спростовані факти Вне/збалансований бюджет Гне/налагоджені зв'язки Дне/витрачені ще кошти 6. Виділене слово можна замінити порівняльним зворотом у реченні АПідняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув. БСерця людей добрих завжди сповнені щастям. ВА чого ж ти, хлопче, своєю головою не подумав? ГДо складного іспиту я готувалася цілими днями. ДАматорським хором нашого класу керувала Марина. 7. З’ясуйте, яким членом речення є виділений фрагмент. Член речення 1підмет 2присудок 3означення 4обставина Речення АЩирі друзі глечики не поб’ють. БУчорашнє ніби сон, що випурхнув з очей. ВНа десерт подали кисіль з вишень. ГПерехожі з подивом поглядали на дівчину. ДРусявий день гаптує сни світанню. 8.Установіть відповідність між фрагментом складнопідрядного речення та видом його підрядної частини. Фрагмент речення 1… утомилася, так що... 2… засміялася, хоч... 3… зустрілися, щоб... 4… затрималася, тому що... Вид підрядної частини Аз’ясувальна Бобставинна причини Вобставинна мети Гобставинна допустова Добставинна наслід 9.Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака. Розділовий знак 1кома в безсполучниковому реченні 2кома в складнопідрядному реченні 3кома в складносурядному реченні 4кома при відокремленій обставині Приклад АМіж зеленими садами, між сірими стінами загравали вже фіолетові тіні. БУткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі. ВЯра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі. ГДесь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос. ДУ плесі ворушилися затонулі тіні хат, на яких сторч головою дрімали лелеки. Прочитайте текст і виконайте завдання (1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю! 10.Прикладка є в реченні Адругому Бтретьому Вчетвертому Гп’ятому 11.Пунктуаційну помилку допущено в реченні Апершому Бдругому Втретьому Гчетвертому 12.Окремо в тексті треба писати Ав/гору Бне/далеко Ву/далині Гна/багато 13.Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак або його відсутність). Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами. НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації в рядку Акоми 1 і 7 виділяють відокремлені означення Бкома 2 розділяє головну й підрядну частини Вдвокрапка 3 стоїть після узагальнювального слова Гкоми 4 і 5 розділяють частини складносурядного речення Дна місці цифри 6 коми немає, оскільки означення є неоднорідними 14. З’ясуйте, який розділовий знак треба ставити на місці пропусків. Розділовий знак 1кома 2двокрапка 3лапки 4тире Речення А«Стій, – гукав на неї Іван, […] звідки ти приїхала?» Б«Як дивно все відбувається. Як дивно! […] – думав Микола. В«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець […] – Нема з ким говорити!» Г«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина й пояснила подрузі […] – Узимку цілі ночі просиджує над книжками». Д«Наша артіль бідна, – сказав старий […] – і кидати шаланду в морі не годиться». 15.  НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в рядку АУкраїнський письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”. Б“Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”. ВМати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: “Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: “Усе могло бути набагато гірше” і посміхніться”. Г“Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – воно може стати і запашною квіткою, і живою водою і розжареним залізом”. Д“Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнеч 16. Двокрапку треба поставити, якщо до частини «Люблю теплу весняну пору…» додати фрагмент рядка А… кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі. Б… у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання. В… час пробудження природи від тривалого зимового сну. Г… ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів. Д… коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски. 17.Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире. Випадок уживання тире 1тире при відокремленій прикладці 2тире в реченні з однорідними членами 3тире між підметом і присудком 4тире в неповному реченні Приклад АНайбільше у світі любив він багрянолисту осінь – природи солодку зрілість БДівчина внесла оберемок майористих квітів – до цього похмура кімната враз ожила. ВЗацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячно-тремтливі кульбабки – біля ставу. ГКласична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія – це справжньої поезії дороги. ДЗображення флори й фауни: квітів, дерев, тварин – свідчать про обожнення природи нашими предками. 18.Установіть відповідність між видом речення та прикладом. Вид речення 1складнопідрядне 2безсполучникове 3складне з різними видами зв’язку 4складносурядне Приклад АМільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини. БТихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її. ВСтоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки. ГКоли з дерев, сумно кружляючи, падало жовтогаряче листя, повернувся додому Оксен. ДТи з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ.